Декларація з прибутку за 2022 рік: форма, строки та порядок подання

Цьогоріч гранична дата подання декларації з податку на прибуток підприємств (далі — Декларація) припадає на 1 березня 2023 року. Причому ця дата актуальна як для річних, так і для квартальних платників податку на прибуток. Адже Декларацію за підсумками року слід подавати протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.6 Податкового кодексу України; ПК).

Сплатити задекларований податок маєте протягом 10 календарних днів після останнього дня граничного строку подання Декларації (пп. 57.1 ПК). Оскільки останній день для сплати податку припадає на 11 березня — вихідний день, дедлайн для платників переноситься на наступний операційний (банківський) день після вихідного або святкового дня (п. 57.1 ПК). Тож суму податку на прибуток за 2022 рік перерахуйте до бюджету не пізніше ніж 13 березня 2023 року.

Зверніть увагу, зазначені строки стосуються лише тих платників, які мають можливість виконувати свої податкові обов’язки. Для платників, які такої можливості не мають, дедлайн зсувається. Податкові обов’язки, у т. ч. пов’язані з декларуванням і сплатою податку на прибуток, вони мають виконати протягом шести місяців після завершення воєнного стану (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Перейдімо до інших ключових питань цьогорічного звітування з податку на прибуток.

	За якою формою звітувати
	У який спосіб подати
	Які додатки долучити
	Хто і коли може відмовитися від різниць

За якою формою звітувати

Загальна форма Декларації затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897. Саме цю форму Декларації постійно оновлюють і приводять у відповідність до вимог ПК.

Останні зміни до форми Декларації Мінфін уніс Наказом № 274, який набрав чинності 18.11.2022.

Нагадаємо, більшість змін із Наказу № 274 присвячені резидентам Дія Сіті — платникам податку на прибуток, які застосовують особливі умови оподаткування (пп. 14.1.282-1, п. 141.9-1—141.11 ПК).

Зважаючи на дату, коли набрав чинності Наказ № 274, звітувати за формою, що включає відповідні зміни, квартальні платники мали б починаючи з І кварталу 2023 року, а річні — за результатами 2023-го. Підстава — пункт 46.6 ПК, за яким нові форми декларацій (розрахунків) стають чинними для звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому їх оприлюднили. До цього чинними залишаються попередні форми декларацій (розрахунків).

Однак уже вкотре податківці висловили іншу думку. У всіх своїх роз’ясненнях і консультаціях вони наголошують, що звітувати за оновленою формою Декларації, яка включає зміни з Наказу № 274, платники мають вже за результатами 2022 року.

Із перших роз’яснень податківців можна було дійти висновку, що подавати деку за оновленою формою мають лише резиденти Дія Сіті — платники на особливих умовах, адже саме під них й оновили Декларацію. Та наразі податківці вже не вдаються до таких виокремлень і в контексті подання оновленої форми говорять про всіх платників.

У Реєстрі ідентифікаторів форм електронних документів вже можете знайти новий ідентифікатор оновленої форми Декларації — J0100123. У реєстрі також уточнили, що форму за цим ідентифікатором приймають починаючи з 01.01.2023.

Зверніть увагу! В е-кабінеті вже з’явилася нова форма Декларації з новим ідентифікатором. Тому в усіх платників є можливість звітувати за 2022 рік вже за оновленою формою.

У який спосіб подати

Спосіб подання декларації залежить від розміру підприємства — мікро-, мале, середнє чи велике. Величину підприємства визначайте за статтею 2 Закону про бухоблік.

Мікропідприємства та малі підприємства можуть обрати спосіб подання Декларації:

• особисто або через уповноважену особу;
• поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення (не пізніше ніж за п’ять днів до сплину граничного строку подання) (п. 49.5 ПК);
• засобами електронного зв’язку в електронній формі (не пізніше ніж сплине остання година дня, в якому спливає такий граничний строк, тобто до опівночі (п. 49.5 ПК).

Середні і великі підприємства подають Декларацію тільки в електронній формі (п. 49.4 ПК).

Які додатки долучити

фінзвітність

Фінзвітність є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПК).

Разом із відповідною Декларацією платники подають квартальну або річну фінзвітність.

Виняток — платники, які згідно із Законом про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом. Такі платники разом із річною Декларацією мають подати податківцям Звіт про фінансовий стан (Баланс) і Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати), ще не перевірені аудитором.

Повний комплект фінзвітності, вже перевіреної аудиторами, разом з аудиторським звітом вони подадуть не пізніше ніж 10 червня наступного за звітним року. Тобто за 2022 рік — не пізніше ніж 10.06.2023. Проте в умовах війни подати перевірену аудитором річну фінзвітність можна протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Важливо! Коли формуєте фінзвітність, яку подаєте і до податкових органів, і до органів статистики, застосовуйте електронні форми з першою літерою «S».
Для звітності, яку подаєте лише податківцям, використовуйте електронні форми з першою літерою «J» (ЗІР, підкатегорія 102.20.02).

Радимо дотримувати такої послідовності: спочатку подайте фінзвітність, отримайте квитанцію про її прийняття, після цього подайте Декларацію.

Податківці зауважують:

Тому, якщо раніше подали річну фізвітність через «Єдине вік­но подання електронної звітності», вона потрапить і до органів статистики, і до податківців. Подавати її податківцям повторно разом із річною декою не потрібно.

інші додатки

Якщо заповнюєте рядки Декларації, до яких передбачені додатки, долучіть до деки відповідні додатки. А коли рядки Декларації залишилися порожніми через відсутність операцій (показників), додатків до таких рядків не подавайте (ЗІР, підкатегорія 102.20.02).

Зверніть увагу! Додатків ПН і КІК може бути декілька. Скажімо, якщо виплачували дохід декільком нерезидентам або маєте декілька контрольованих іноземних компаній.

Також не забудьте у табличці «Наявність додатків» поставити позначку «+» навпроти додатків, що подаєте разом із Декларацією, або зазначити кількість додатків ПН, що долучаєте до деки.

Залежно від того, за якими стандартами звітуєте — НП(С)БО чи МСФЗ, зробіть позначку про форми фінзвітності, яку подаєте разом із Декларацією. Поставте її у табличці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності». Окрім цього, платники, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, мають поставити відповідну позначку в цій таблиці щодо наявності такого обов’язку. З огляду на наявність або відсутність цієї позначки податківці розумітимуть, чи має платник повторно подати річну фінзвітність разом з аудиторським звітом після перевірки аудиторами.

Хто і коли може відмовитися від різниць

Звернімося до норм ПК.

Щоб визначити річну суму бухдоходу, доходи від усіх видів діяльності беріть зі Звіту про фінансові результати, а саме:

• дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — рядок 2000;
• інші операційні доходи — рядок 2120;
• фінансові доходи — рядок 2220;
• інші доходи — рядок 2240;
• доходи від участі в капіталі — рядок 2200.

Усі показники беріть до округлення.

Тобто коли застосовуєте загальні форми фінзвітності з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», суму річного доходу визначайте як загальне значення рядків 2000, 2120, 2220, 2240 та 2200 Звіту про фінансові результати (форма № 2) за рік.

Якщо застосовуєте спрощені форми фінзвітності з НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», загальне значення доходу беріть із рядка 2280 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м або № 2-мс).

Важливо! Платники, які протягом року встигли перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2% і повернутися назад до лав прибутківців, обсяг річного бухдоходу обчислюють за весь звітний рік. Тобто враховуйте й доходи, що отримали за періоди, коли перебували на сплаті єдиного податку за ставкою 2% (абз. 7 пп. 9.12 підрозд. 8 розд. ХХ ПК).

Тобто платник, бухдохід якого за останній річний звітний період — а це 2022 рік — не перевищує 40 млн грн, має право не застосовувати коригувальних різниць із розділу ІІІ ПК.

При цьому якщо платник раніше вже відмовився від коригувальних різниць і його бухдохід за 2022 рік не перевищив 40-мільйонної межі, він продовжує визначати об’єкт оподаткування без коригувань. Передумати і почати застосовувати різниці він не може, аж допоки його бухдохід не перетне 40 млн грн.

Податківці також наполягають, аби платники, які не застосовують коригувальних різниць, дублювали позначку та реквізити наказу про незастосування різниць у кожній наступній Декларації, яку подають після ухвалення такого рішення (ЗІР, підкатегорія 102.20.02).

Якщо раніше бухдохід платника не перетинав межу 40 млн грн і цього не сталося 2022 року, але він не відмовлявся від застосування різниць, має право зараз, у Декларації за 2022 рік, ухвалити рішення про відмову від їх застосування. Податківці стверджують:

Тобто 2022 рік буде черговим роком у безперервній сукупно­сті років, у якому не виконується 40-мільйонний критерій. Відповідно, у Декларації за 2022 рік платник може ухвалити рішення відмовитися від застосування коригувальних різниць, навіть якщо раніше такого рішення не ухвалював. Таке відмова діятиме доти, поки бухдохід платника не перетне 40-мільйонну межу.

Якщо ж бухдохід платника за результатами 2022 року був вищим за 40 млн грн, коригувати фінрезультат на всі різниці він має вже у Декларації за 2022 рік. Окрім того, починаючи з 2023 року такий платник звітуватиме вже поквартально.