Як прибутківцям звітувати у 2023 році й коли можна відмовитися від коригувальних різниць

Для більшості платників податку на прибуток період звітування та необхідність застосовувати коригувальні різниці залежать від обсягу їх доходу. Нагадаємо, прибутківців поділяють на тих, хто звітує:

• один раз за результатами року;
• поквартально.

Окрім цього, деякі платники, коли визначають об’єкт оподаткування, мають застосовувати всі коригувальні різниці, передбачені у Податковому кодексі України (ПК). Є й такі, хто може відмовитися від такого обов’язку й застосовувати лише окремі коригування.

З’ясуємо, хто з платників податку на прибуток у 2023 році має звітувати поквартально, а хто — за результатами року, хто має застосовувати коригувальні різниці, а хто може від них відмовитися.

Звітні періоди

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, окрім випадків, передбачених у пункті 137.5 ПК, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ПК). Тобто, за загальним правилом, звітуйте поквартально і складайте декларацію з податку на прибуток підприємств (далі — Декларація) наростаючим підсумком.

Однак є винятки, коли податковим (звітним) періодом для платника може бути рік (п. 137.5 ПК).

Платники, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній рік не перевищує 40 млн грн (пп. «в» п. 137.5 ПК). Йдеться про так званих малодохідників.

Новостворені, тобто платники, які зареєструвалися протягом звітного (податкового) року (пп. «а» п. 137.5 ПК). Скажімо, якщо платник зареєструвався 15.01.2023, звітувати він має за підсумками 2023 року, тобто подати Декларацію за 2023 рік, яка включатиме показники діяльності з моменту реєстрації (15.01.2023) до кінця року (31.12.2023).

Виробники сільгосппродукції, які обрали особливий річний період звітування з 1 липня по 30 червня наступного року (пп. «а» п. 137.5 ПК). Нагадаємо, виробники сільськогосподарської продукції можуть обрати особливий річний звітний період, що починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

До підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільгосппродукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільгосппродукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу (пп. 137.4.1 ПК).

Аграрії, які не скористалися правом звітувати за особливим річним звітним періодом або відмовилися від нього, мають зважати на загальні правила визначення періоду звітування. Він залежить від того, чи перевищив бухдохід за попередній рік позначку 40 млн грн.

Фізособи-підприємці (у т. ч. платники єдиного податку), фіз­особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та юрособи-єдинники, якщо протягом звітного року вони виплачували нерезиденту доходи (прибуток) із джерелом походження в Україні (пп. «г», «ґ» п. 137.5 ПК). Податківці наголошують:

Юрособи — платники єдиного податку стосовно отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК), що оподатковується в порядку, визначеному у статті 39-2 та розділі ІІІ ПК (пп. «д» п. 137.5 ПК).

Нагадаємо, суб’єкти господарювання — юрособи, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку на прибуток у разі отримання скоригованого прибутку КІК (пп. 133.1.1 ПК).

Резиденти Дія Сіті — платники податку на прибуток на особ­ливих умовах. Для них базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 137.10.3 ПК). Якщо резидент Дія Сіті обрав загальні умови оподаткування, період звітування він визначає за загальними правилами, а саме, залежно від того, чи перевищив його бухдохід за попередній рік межу 40 млн грн.

Тепер про платників, які мають звітувати поквартально і складати Декларацію наростаючим підсумком. До них належать:

• платники, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показни­ками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній рік перевищує 40 млн грн (пп. «в» п. 137.5 ПК), тобто високодохідники:
• суб’єкти господарювання, які здійснюють випуск і проведення лотерей (п. 137.8 ПК);
• інвестори зі значними інвестиціями*, які є стороною спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону № 1116 (п. 55 підрозд. 4 розд. ХХ ПК);
• неприбуткові організації, які протягом звітного року порушили умови з пункту 133.4 ПК. Такі колишні неприбутківці зобов’язані до кінця року звітувати поквартально (п. 133.4 ПК).

Підсумуємо. Для більшості платників податку на прибуток головним критерієм для визначення звітних періодів у наступному році є розмір бухдоходу за попередній рік. Тобто періодичність звітування з податку на прибуток у 2023 році залежить від розміру бухдоходу за 2022 рік. А саме, якщо бухдохід за 2022 рік перевищив вартісну межу 40 млн грн, у 2023 році звітуйте поквартально. Якщо бухдохід виявився меншим за цей критерій, звітуйте за результатами року.

Щоб визначити річну суму бухдоходу, беріть доходи від усіх видів діяльності зі Звіту про фінансові результати.

Так, якщо користуєтеся загальними формами фінзвітності з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», суму річного доходу визначайте як загальне значення рядків 2000, 2120, 2220, 2240 та 2200 Звіту про фінансові результати (форма № 2) за рік.

Якщо застосовуєте спрощені форми фінзвітності з НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», загальне значення доходу беріть із рядка 2280 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м або № 2-мс).

Платники податку на прибуток, які протягом року переходили на сплату єдиного податку за ставкою 2%, обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) з метою пункту 137.5 та підпункту 134.1.1 ПК обчислюють за весь звітний рік. Тобто враховуйте і доходи, отримані за періоди, коли перебували на сплаті єдиного податку за ставкою 2% (абз. 7 пп. 9.12 підрозд. 8 розд. ХХ ПК).

Коригувальні різниці

Обсяг річного бухдоходу впливає не лише на періодичність звітування, а й на необхідність застосовувати коригувальні різниці.

Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження в Україні та за її межами. Його обчислюють шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства згідно з НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, встановлені у відповідних положеннях ПК.

Податкові різниці, на які коригують фінрезультат до оподаткування, містить не лише розділ ІІІ ПК. Їх знайдете також у розділі І, статті 123-1 та підрозділі 4 розділу ХХ ПК.  Але про них пізніше. Спочатку зупинимося на правилах, хто має застосовувати всі коригувальні різниці, а хто може зважати тільки на окремі «загальні» коригування. 

Так, якщо ваш бухдохід за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, можете не застосовувати коригувальних різниць із розділу ІІІ ПК, за винятком різниць, передбачених у підпунктах 140.4.4, 140.4.8 та 140.5.16 ПК (пп. 134.1.1 ПК).

Важливо! Малодохідник, бухдохід якого не перевищив 40 млн грн, може відмовитися не від усіх коригувальних різниць, передбачених ПК, а лише від тих, що містить розділ ІІІ ПК.

Але й тут є винятки, адже в розділі ІІІ ПК є різниці, що їх мають застосовувати всі платники податку на прибуток, в т. ч. малодохідні (табл.).

Коригувальні різниці для всіх платників

Щоб відмовитися від коригувальних різниць:

• орієнтуйтеся на показник бухдоходу за останній річний звітний період (ряд. 01 Декларації за 2022 рік), а не попередній. Якщо бухдохід за останній річний звітний період менший за 40 млн грн, маєте право відмовитися від різниць;

• ухваліть рішення не застосовувати коригування фінрезультату до оподаткування на різниці, передбачені в розділі III ПК (далі — рішення про незастосування різниць). Ухвалити таке рішення можете один раз протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується критерій щодо розміру бухдоходу. Рішення про незастосування різниць оформте окремим наказом. Видати такий наказ потрібно наприкінці року, в якому такого критерію дотримали вперше, або в перших числах січня наступного року;
• зробіть позначку про ухвалення рішення про незастосування різниць у Декларації, яку подаєте за перший рік у безперервній сукупності років, протягом яких виконується дохідний критерій: в основній частині Декларації в полі «Наявність рішення» проставте позначку, а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» — номер і дату розпорядчого документа (наказу) про ухвалення такого рішення (ЗІР, підкатегорія 102.20.02).

Важливо! Рішення про незастосування різниць не можна відкликати, воно діятиме автоматично протягом усіх наступних років, доки річний дохід не сягне межі 40 млн грн.

Зверніть увагу: податківці наполягають, аби платники, які не застосовують коригувальних різниць, дублювали позначку та ре­квізити наказу про незастосування різниць у кожній наступній Декларації, яку подають після ухвалення такого рішення.

Якщо платник забув зробити відповідну позначку про незастосування різниць і не зазначив або не продублював реквізити наказу, яким затверджене рішення про незастосування різниць, виправити таку помилку можна шляхом подання уточнюючої декларації (ЗІР, підкатегорія 102.20.02).

Розглянемо ситуації, що можуть виникнути у платників.

Бухдохід підприємства за 2022 рік вперше перевищив позначку 40 млн грн.

Вже у Декларації за 2022 рік застосуйте всі коригувальні різниці. У 2023 році звітуйте поквартально й застосовуйте всі коригувальні різниці.

Бухдохід за 2022 рік не перевищив 40 млн грн.

Тут може бути два варіанти розвитку подій.

Варіант 1. Бухдохід вперше не перевищив 40 млн грн. Тобто за результатами 2021 року бухдохід платника був більшим за 40 млн грн, і він застосовував коригувальні різниці. Відповідно, протягом 2022 року звітував поквартально та коригував фінрезультат до оподаткування у Деклараціях за І квартал, півріччя і три квартали 2022-го.

Тепер платник має визначити, чи бажає він у 2022 році відмовитися від застосування коригувальних різниць. Якщо так — має ухвалити відповідне рішення, оформити його наказом і зробити відповідну позначку у спеціально відведеному полі Декларації за 2022 рік. Ба більше, вже у Декларації за 2022 рік платник не застосовуватиме коригувальних різниць. Подавати уточнюючі декларації за попередні звітні періоди 2022-го не потрібно.

Протягом 2023 року і до року, коли дохід платника перетне 40-мільйонний критерій, він не застосовуватиме коригувальних різниць із розділу ІІІ ПК. У 2023 році платник звітуватиме за результатами року, тобто подаватиме Декларацію за 2023 рік.

Варіант 2. Бухдохід і раніше не перевищував 40 млн грн. Тобто за результатами 2021 року платник також був малодохідником. Відповідно, 2022-й — не перший рік у безперервній сукупності років, коли бухдохід не перевищує 40-мільйонного критерію.

Тут все залежить від того, чи ухвалював платник рішення про незастосування різниць раніше. Якщо таке рішення вже ухвалили в одному із попередніх років, скажімо, 2021 року, то у 2022-му платник автоматично не застосовуватиме коригувальних різниць. У Декларації за 2022 рік він поставить позначку про незастосування різниць і продублює реквізити наказу.

Якщо ж раніше платник не ухвалював рішення про незастосування різниць, відповідно, 2021 року та у проміжні періоди 2022-го добровільно застосовував коригувальні різниці, зараз він має право вибрати — продовжувати застосовувати різниці або відмовитися від них у Декларації за 2022 рік.

Податківці пояснюють, що платник має право один раз у будь-якому році з безперервної сукупності років, у кожному з яких розмір доходу не перевищує 40 млн грн, ухвалити рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування і зазначити про це у Декларації за такий податковий (звітний) рік (ЗІР, категорія 102.02).