Обчислюємо лікарняні і декретні з 1 січня 2023 року: правила та приклади
Із 01.01.2023 лікарняні й декретні виплачує ПФУ. На що зважати під час обчислення лікарняних, які лікарняні обмежувати однією мінзарплатою, а які — двома, розповість експерт. Скористайтеся готовими прикладами зі статті, щоб уникнути штрафів за неправильне обчислення лікарняних і декретних
За новою редакцією Закону № 1105, із 2023 року лікарняні й декретні фінансує Пенсійний фонд України (ПФУ).
Щоб правильно обрахувати е-лікарняний, застосовуйте нову редакцію Закону № 1105 та оновлений Порядок № 1266. Далі покажемо на прикладах, як правильно робити такі розрахунки.
Кому не потрібно оплачувати лікарняні
Не оплачуйте лікарняний працівника, який перебуває на службі в ЗСУ, теробороні чи інших збройних формуваннях. Адже працівники, які служать у ЗСУ або теробороні, отримують грошове забезпечення, в т. ч. за період тимчасової непрацездатності або відновлення після отриманої травми чи поранення. Тож е-лікарняний такого працівника роботодавець лише бере до відома. Оплачувати його не потрібно ані за кошти роботодавця, ані за кошти ПФУ.
Коли з працівником призупинили дію трудового договору і в цей період він захворів чи отримав травму невиробничого характеру або доглядає дитину, його лікарняний не оплачуйте. Відповідну оплату такий працівник зможе отримати після того, як Україна переможе у війні (ст. 13 Закону № 2136). Єдиний виняток — це лікарняний з вагітності та пологів. Його оплачуйте з огляду на розмір мінзарплати.
Якщо працівник не виходить на роботу і не повідомив роботодавця про причини своєї відсутності та в період такої відсутності в нього з’явився е-лікарняний — оплачувати його не можна. Принаймні поки не з’ясуєте, з якої причини працівник відсутній на роботі й чи можна за такої причини оплачувати лікарняний.
Не оплачуйте
лікарняні працівників, які служать в ЗСУ або теробороні
Нова редакція Закону № 1105 не передбачає створення комісії (уповноваженого) з питань соціального страхування. Наразі ці функції виконує роботодавець або уповноважена ним особа. Тож бухгалтер може обчислювати лікарняний лише після того, як отримає вказівку від роботодавця.
Якщо роботодавець призначив виплату за лікарняним, бухгалтер має правильно визначити:
- розрахунковий період;
- середньоденну заробітну плату;
- загальний розмір страхового стажу працівника та його страховий стаж за останніх 12 місяців перед лікарняним.
Одним із ключових значень під час обчислення лікарняних є дата настання страхового випадку. Тобто лікарняний за страховим випадком, що настав у 2022 році, обчислюйте за старими правилами. Якщо у 2023-му — за новими.
Наразі немає офіційних роз’яснень щодо застосування цього принципу. Сподіваємося, що посадовці з ними не забаряться.
Лікарняні яких працівників обчислювати у звичний спосіб
СТАТТЯ ДО ТЕМИ:
Працівникам, які за останніх 12 місяців перед лікарняним мають не менше ніж 6 місяців страхового стажу, лікарняні з тимчасової непрацездатності обчислюйте й оплачуйте у загальному порядку. Якщо розмір лікарняного буде менший за розмір мінзарплати — не робіть жодних дотягувань і доплат. Адже Закон № 1105 цього не передбачає.
Коли оплачуєте е-лікарняні працівницям, які працюють на підприємстві понад пів року та йдуть у відпустку з вагітності та пологів, пильнуйте, аби розмір виплати не був меншим за той, що вимагає закон. Е-лікарняний з вагітності та пологів має бути не меншим за розмір допомоги, обчислений із мінзарплати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 19 Закону № 1105).
Нагадаємо, що з 01.10.2022 мінзарплата становить 6700,00 грн. Із 01.01.2023 вона не змінюється.
Зважте, що в такий спосіб оплачують лише е-лікарняні з вагітності та пологів, за якими страховий випадок настав не раніше за жовтень 2022 року.
Аналогічно оплачуйте е-лікарняні працівницям, яким через складні пологи чи народження двох і більше дітей заклад охорони здоров’я видав/сформував додатковий лікарняний з вагітності та пологів на 14 к. дн. Такий лікарняний є продовженням основного. Відповідно, для його оплати застосовуйте середньоденний заробіток, що обчислили для оплати основного лікарняного.
Як обчислити лікарняні, коли страховий стаж менший за 6 місяців
Якщо за останніх 12 місяців перед страховим випадком страховий стаж працівника менший ніж 6 місяців, розмір допомоги за лікарняним не має перевищувати розміру мінзарплати, встановленого на момент настання страхового випадку (п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону № 1105).
Наразі до цієї групи можуть потрапити особи, з якими призупинили дію трудового договору, а також працівники, які з інших причин не отримували зарплату і з неї не сплачували ЄСВ. Тобто страхового стажу за цей період працівник не набув.
До страхового стажу
зараховуйте період не лише роботи, а й отримання інших соціальних виплат
Коли визначаєте загальний страховий стаж, беріть до уваги також страховий стаж, що працівник отримав на попередніх місцях роботи, або коли отримував допомогу з безробіття чи пенсію за інвалідністю (ч. 1 ст. 14 Закону № 1105).
Розмір страхового стажу працівника визначте за довідкою з ПФУ за формою ОК-5, ОК-7 або Додатком 9. При цьому майте на увазі, що довідка за формою ОК-5, ОК-7 не відображає період роботи працівника на попередніх місцях роботи. Натомість у Додатку 9 зазначають страховий стаж працівника за всіма місцями роботи.
Коли у довідці з ПФУ бачите, що на попередньому місці роботи за один із місяців працівник набув не 31 чи 30 днів стажу, а неповний місяць, — такі місяці не відкидайте. Натомість підрахуйте загальну кількість днів страхового стажу за останніх 12 місяців перед лікарняним. Якщо вийде 182 дні чи більше, обмеження не застосовуйте.
Якщо такий спосіб підрахунку не підходить — скористайтеся формулою:
За цією формулою зараховуйте до страхового стажу не фактично відпрацьовані дні, а розмір сплаченого ЄСВ. Відповідно, місяці, в яких ЄСВ сплатили із суми, що перевищує розмір мінзарплати, враховуйте як один місяць (1,0).
Місяці, в яких ЄСВ сплатили із суми, меншої за розмір мінзарплати, страховий стаж обчислюйте за наведеною формулою. До страхового стажу зараховуйте лише відповідну частину місяця (0,99 – 0,01). Коли визначите всі частини, що входять до страхового стажу, підсумуйте їх.
Якщо ж за останніх 12 місяців у працівника не набралося 6 місяців страхового стажу — застосуйте обмеження.
Як застосовувати обмеження розміром мінзарплати
Коли обмежуєте лікарняні розміром мінзарплати, зважайте на страховий стаж (ст. 17 Закону № 1105). Це стосується і працівників, які перебувають у трудових відносинах із роботодавцем менше ніж пів року.
Допомогу з тимчасової непрацездатності нараховуйте працівникові, загальний страховий стаж якого:
- до трьох років — у розмірі 50%;
- від трьох до п’яти років — 60%;
- від п’яти до восьми років — 70%;
- понад вісім років — 100% (ст. 24 Закону № 1105).
Водночас незалежно від страхового стажу допомогу в розмірі 100% середньоденного заробітку надавайте працівникам, які є:
- постраждалими категорії 1—3 від Чорнобильської катастрофи або доглядають дитину до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи;
- ветеранами війни, постраждалими учасниками Революції Гідності та членами сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членами сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
- жертвами нацистських переслідувань відповідно до Закону № 1584;
- донорами, які мають право на пільгу за статтею 20 Закону № 931;
- особами, реабілітованими відповідно до Закону № 962, із числа репресованих у формах позбавлення/обмеження волі / примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
- працівниками або гіг-спеціалістами резидента Дія Сіті.
Також незалежно від страхового стажу надавайте допомогу в розмірі 50% середньоденного заробітку працівникові, який перебував на самоізоляції через COVID-19. Проте медичним працівникам у таких випадках виплачуйте допомогу в розмірі 100% середньої зарплати незалежно від страхового стажу.
Лише після того як визначили всі деталі, що впливають на розмір оплати за лікарняним, переходьте до обчислень.
Як обмежувати лікарняні з вагітності та пологів
Коли за останніх 12 місяців працівниця має менше ніж 6 місяців страхового стажу, маєте обмежити лікарняні з вагітності та пологів розміром двох мінзарплат.
До такої групи, окрім осіб, з якими призупинили дію трудового договору, можуть потрапити працівниці, які значний час перебувають у трудових відносинах із роботодавцем, проте не мають необхідної кількості страхового стажу. Тобто такі особи не сплачували ЄСВ, зокрема, за періоди відпустки:
- без збереження заробітної плати, карантинної тощо;
- для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком
Е-лікарняний з вагітності та пологів оплачуйте в розмірі 100% незалежно від страхового стажу працівниці (ч. 1 ст. 19. Закону № 1105).
Як оплатити е-лікарняний суміснику
Лікарняний сумісника обчислюйте лише після того, як керівник призначить йому виплату за лікарняним.
За новою редакцією Закону № 1105 допомогу за лікарняним призначають і виплачують за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом (ч. 1 ст. 22 Закону № 1105). Тобто працівник на свій розсуд обирає, до якого роботодавця звернеться по оплату. Компенсацію втраченого заробітку він отримає лише в одному з місць роботи.
При цьому посадовці не уточнили, в який спосіб роботодавець, який призначатиме виплату за лікарняним, може дізнатися, чи не призначив виплату за таким лікарняним інший роботодавець цього працівника.
Фактично виплату за лікарняним має призначати основний роботодавець. Адже закон не передбачає, що для оплати е-лікарняного основному роботодавцеві потрібні додаткові документи або довідки.
Однак якщо працівник захоче отримати допомогу за лікарняним не за основним місцем роботи, а за сумісництвом, роботодавець має впевнитися, що за основним місцем роботи працівникові не призначали оплату лікарняного.
З огляду на те що рішення про призначення виплати за лікарняним ухвалює роботодавець, сумісникові слід отримати на основному місці роботи відповідну довідку або копію рішення основного роботодавця про відмову в оплаті лікарняного.
Поки що форму такого документа не затвердили і навряд чи затвердять згодом.
Разом із цим Закон № 1105 передбачає виключний перелік підстав для відмови в оплаті лікарняного. У цьому переліку немає такої підстави як бажання працівника отримати лікарняний на місці роботи за сумісництвом.
Тобто наразі маємо колізію у законодавстві. Адже саме закон передбачає право працівника отримати допомогу за лікарняним на місці роботи за сумісництвом, однак не визначає правових підстав і механізму її призначення.
Сподіваємося, що найближчим часом посадовці розв’яжуть цю колізію та внесуть відповідні зміни до закону.