Податкова реформа в дії, або Як проєкт № 5600 став Законом № 1914

Настав час сказати «Бувай!» законопроєкту № 5600¹ і привітати Закон № 1914. Сьогодні розпочинаємо цикл публікацій, присвячений податковій реформі. Протягом декількох номерів експерти проаналізують норми нового Закону № 1914. Свіжі роз’яснення відстежуйте в рубриці «податки». Наразі окреслимо основні тези податкової реформи.

Податок на прибуток

З 01.01.2022 великі платники податків зможуть зменшувати фінрезультат до оподаткування не більше ніж на 50% непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових/звітних років. Це обмеження слід застосовувати за результатами податкових періодів 2022 року.

Нова підстава для коригування фінрезультату до оподаткування — безоплатні передачі пов’язаним прибутківцям. Депутати доповнили нею різницю з підпункту 140.5.10 Податкового кодексу України (ПК). Ця частина коригувальної різниці, як і раніше, передбачає особливі правила застосування та винятки.

Окрім того, уряд передбачив нові категорії пільговиків, прибуток яких на певний період звільнить від оподаткування податком на прибуток. Докладний коментар з цього питання читайте на с. 30.

Адміністрування

Уряд розширив повноваження податківців. Тепер під час перевірок вони відкрито вестимуть звукозапис, фото- та відеофіксацію, накопичуватимуть і використовуватимуть цю мультимедійну інформацію. Щоб надіслати платникові податків запит, контролерам достатньо виявити факти, які можуть свідчити про податкові правопорушення. А керівників юросіб, у яких є податковий борг, не випускатимуть за кордон.

Органам контролю дозволили надавати органам місцевого самоврядування звітність у розрізі платників податків. Для цього органи місцевого самоврядування мають лише відправити ДПС відповідний запит. Окрім того, платники податків з 1 липня 2022 року зможуть отримувати податкову інформацію про інших платників податків (за попередньою згодою з ними).

ПДФО

Зміни до ПК щодо нарахування та сплати ПДФО, зокрема, передбачають:

• продаж третього та наступних об’єктів нерухомого майна оподатковуватимуть ПДФО за ставкою 18% чистого доходу;
• дохід у вигляді соціальних послуг, які передбачає Закон № 2671, звільнили від оподаткування ПДФО;
• орган контролю не зможе з метою підтвердження витрат вимагати від платників податків інформацію, яка й так є в базах;
• право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування відтепер матимуть не тільки рідні батьки, а й опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі;
• податкові агенти сплачуватимуть ПДФО з продажу зеленої електроенергії до бюджету за місцезнаходженням установок, що виробляють цю електроенергію;
• до витрат на придбання інвестактиву прирівнюватимуть його добровільно задекларовану вартість;
• звільнено від оподаткування ПДФО дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції², якщо його сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінзарплати (78 тис. грн).

ПДВ

Узаконили обмеження щодо можливості зареєструвати розрахунок коригування (РК) до податкової накладної (ПН). Тепер РК не можна зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), якщо сплило 1095 календарних днів (к. дн.) з дати, коли склали ПН, яка потребує коригування. Строк, протягом якого платники ПДВ мають право включати до податкового кредиту суму податку за ПН, що їх зареєстрували в ЄРПН, скоротили до 365 к. дн. з дати їх складання.

Встановили особливі правила визначення бази оподаткування ПДВ для операцій постачання та ввезення на митну територію України (МТУ) тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин для електронних сигарет, на які встановили максимальні роздрібні ціни.

Звільнили від ПДВ операції ввезення та постачання на МТУ:

• тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин для е-сигарет, на які встановили максимальні роздрібні ціни. Як виняток, ПДВ оподатковуватимуть операції першого постачання цих товарів їх виробниками, суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками, їх імпортером;
• інвестиційного золота, а також послуг агентів, які беруть участь у постачанні інвестиційного золота та послуг, що пов’язані з виробництвом інвестиційного золота, перетворенням золота на інвестиційне золото.

Для операцій постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів у режимі звільнення від оподаткування ПДВ запровадили загальний порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

До 01.01.2027 звільнили від оподаткування ПДВ операції постачання, у т. ч. імпорту, відходів і брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації³ товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

До 01.01.2025 продовжили можливість розстрочити сплату ПДВ на строк, що зазначив платник податку в заяві, але не більше ніж на 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, у разі ввезення на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту обладнання та комплектуючих за товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД, що визначає пункт 65 підрозділу 2 розділу ХХ ПК.

До 01.01.2026 можна застосовувати касовий метод до операцій постачання, передання, розподілу електричної та теплової енергії, вугілля та продуктів його збагачення, послуг централізованого водопостачання та водовідведення. Окрім того, відтепер касовий метод застосовуватимуть і до операцій постачання ЖК-послуг, за якими нараховують плату з абонентського обслуговування.

Акцизний податок

Акцизні новації:

• змінили визначення платника акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів. Відтепер ним є виробник або імпортер, а не продавець. Базою оподаткування у разі постачання на МТУ та імпорту тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин для е-сигарет, на які встановили максимальні роздрібні ціни, є максимальна роздрібна ціна цих товарів без ПДВ (ст. 189.18, 190.1 ПК);
• збільшили ставки акцизного податку на алкогольні напої (ст. 215.3.1 ПК);
• уточнили дату виникнення податкових зобов’язань у разі нестачі/втрати підакцизних товарів (ст. 216.9 ПК);
• урегулювали правила застосування штрафів до виробників тютюнових виробів за несвоєчасну сплату акцизного податку за отримання акцизних марок. Якщо платник не сплатить акцизний податок протягом 15 робочих днів від дня отримання акцизних марок, його оштрафують на 10% суми акцизного податку (ст. 124.1-1 ПК);
• змінили граничний строк одержання марок акцизного податку за імпорту товару. Тепер це три, а не п’ять робочих днів від дати, коли подали документи на одержання марок акцизного збору (ст. 227.3 ПК);
• встановили, що місця виробництва спирту етилового, які підлягають пломбуванню, слід обладнати системою відеоспостереження (ст. 230.1 ПК);
• скасували процедуру призупинення ліцензій (ст. 1 Закону № 481). Тепер у разі несвоєчасної сплати чергового платежу дію ліцензії не призупинятимуть, а анулюватимуть;
• змінили порядок подання документів на отримання ліцензій (ст. 3 Закону № 481);
• передбачили, що ліцензії на виробництво спирту, алкоголю, тютюну тепер видаватимуть безстроково. Раніше видавали на п’ять років;
• розширили перелік підстав для анулювання ліцензій (ст. 15 Закону № 481);
• змінили розмір плати за ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами. На 2022 рік — це 975 тис. грн (ст. 18 Закону № 481).

РРО

Із 01.01.2022 суб’єкти господарювання мають проводити розрахункові операції через РРО або програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування і зазначенням:

• коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
• найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості;
• цифрового значення штрих-коду марки акцизного податку — серія та номер за роздрібної торгівлі алкогольними напоями (п. 11 ст. 3 Закону про РРО).

Нагадаємо, зі штрих-кодами на алкоголь склалася дивна ситуація. Контролери вписали до Положення № 13 обов’язковий реквізит касового чека — цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Він з’явився у касових чеках з 01.10.2021. Однак у Законі про РРО подібної вимоги не було. Тому ДПС не могла штрафувати за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрих-коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Тепер ситуація зміниться, контролери зможуть законно штрафувати за відсутність у чеку штрих-коду на алкоголь.

Ще одна правка стосується суб’єктів господарювання, у т. ч. ФОПів, які ведуть товарний облік. Перед перевіркою вони зобов’язані надавати контролерам документи⁴, що підтверджують облік і походження товарних запасів. Це можуть бути документи, які на момент перевірки є у місці продажу:

• щодо інвентаризації товарних запасів;
• отримання товарів від інших суб’єктів господарювання;
• внутрішнього переміщення товарів (п. 12 ст. 3 Закону про РРО).

Крім того, з 01.01.2022 до порушників товарного обліку застосовуватимуть штраф не в подвійному розмірі, як раніше, а в одинарному (ст. 20 Закону про РРО). Однак примітка про те, що розмір штрафу не може бути меншим ніж 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170 грн), залишилася в силі.

Про деталі нових податкових норм читайте в наступних номерах «Головбуха». Залишайтеся з нами!