Воєнні правила, що діятимуть у 2023 році

Воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого минулого року спочатку на 30 діб, потім ще на 30. Далі його кілька разів продовжували на 90 діб.

Наразі воєнний стан діє до 19 лютого 2023 року. Та цілком імовірно, що він триватиме й після цієї дати. Тож нагадаємо, як працюватимемо у 2023 році.

Не коригуйте фінрезультат, якщо допомагаєте армії

Для платників податку на прибуток, які застосовують коригувальні різниці з розділу ІІІ Податкового кодексу України (ПК), 2023 року продовжує діяти пільга з підпункту 69.6 підрозділу 10 розділу ХХ ПК. Таким прибутківцям дозволили не проводити коригування з підпункту 140.5.9 ПК, коли вони безоплатно надають кошти, товари, послуги для потреб оборони держави. Звільнення стосується лише добровільної допомоги коштами і безоплатної передачі конкретних груп товарів: спецзасобів індивідуального захисту, техзасобів спостереження, лікарських засобів і медвиробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення. Решту товарів, робіт і послуг, пов’язаних із допомогою армії, звільняють від коригувань лише за умови, що вони входять до спеціального переліку, визначеного КМУ.

Наразі такого окремого переліку ще не затвердили. Сподіваємося, у новому році ситуація зміниться.

Пільгу застосовуйте, коли надаєте допомогу конкретному переліку отримувачів. Це ЗСУ, Нацгвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Держприкордонслужба, МВС, Управління держохорони, Держслужба спецзв’язку, інші військові формування, з’єднання, військові частини, утворені згідно із законами України, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів держбюджету, ДСНС, сили цивільного захисту, заклади охорони здоров’я державної і комунальної власності, структурні підрозділи з питань охорони здоров’я.

Окрім цього, маєте право сформувати витрати і звільняєтеся від коригування за підпунктом 140.5.9 ПК, якщо допомогу армії перераховуєте грошима на спецрахунки, відкриті НБУ.

Для платників податку на прибуток, які не мають можливості виконувати свої податкові обов’язки, діятиме загальне звільнення від відповідальності. Умова — виконайте такі обов’язки протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Неприбутківці в період воєнного стану можуть допомагати армії без будь-яких обмежень. Навіть якщо мета неприбуткової організації, визначена у статуті, не передбачає допомоги військовим, під час війни неприбутківці можуть це робити, не втрачаючи статусу неприбуткової організації. Таку допомогу не вважатимуть порушенням пункту 133.4 ПК, якщо допомогу отримуватимуть структури, перелічені в пункті 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПК.

Спишіть знищене/пошкоджене/викрадене майно

Майно, що виявилося знищеним на окупованій території або в зоні бойових/воєнних дій, і далі продовжуйте обліковувати на балансі. За необоротними активами визнайте втрати від зменшення корисності до дати, коли зможете провести інвентаризацію та вирішити подальшу долю майна.

Якщо немає перешкод для роботи членів інвентаризаційної комісії, майно, що знищили агресори на деокупованій території або в тилу, проінвентаризуйте:

• на дату, коли встановили факт викрадення, нестачі, знищення майна, за рішенням керівника;
• на перше число наступного місяця після того, коли відновилася змога дістатися до активів і документів.

Дотримуйте рекомендацій податківців, аби не нараховувати ПДВ-зобов’язання на вартість знищених активів:

• проведіть інвентаризацію;
• отримайте від ДСНС акт пошкодження майна із зазначенням причини;
• зверніться до місцевих органів влади, аби отримати додаткові підтвердження факту знищення майна;
• зафіксуйте на фото чи відео факт пошкодження майна (ЗІР, категорія 101.15).

Обліковуйте прострочену заборгованість на балансі

Не поспішайте списувати з балансу заборгованість, за якою минув строк позовної давності. На період воєнного стану подовжили загальні та спеціальні строки позовної давності, визначені у статтях 257—259 Цивільного кодексу України (ЦК) (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК). Не забудьте створити резерв сумнівних боргів під грошову поточну дебіторську заборгованість.

Товарну дебіторську і кредиторську заборгованість продов­жуйте й надалі обліковувати на балансі.

Нараховуйте курсові різниці за заборгованістю нерезидентів із рф та рб

На кожну дату балансу продовжуйте нараховувати курсові різниці на дебіторську/кредиторську заборгованість за неоплаченими товарами, роботами, послугами за розрахунками з нерезидентами з країн-агресорів (п. 8 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»).

Адаптуйте облікову політику до умов воєнного стану

Врахуйте воєнні нюанси в наказі про облікову політику — 2023:

• введіть положення з організації обліку знецінення запасів та зменшення корисності необоротних активів;
• перегляньте обраний метод розрахунку резерву сумнівних боргів;
• урегулюйте воєнні особливості інвентаризації активів і зобов’язань у ситуації, коли не присутні всі члени інвентаризаційної комісії або матеріально відповідальна особа;
• внесіть зміни до розрахунку резерву відпускних через переривання/призупинення трудового договору або простій;
• пропишіть підходи до обліку витрат від списання знищених/пошкоджених/викрадених запасів та необоротних активів;
• встановіть порядок обліку загальновиробничих витрат, у разі якщо призупинили виробництво;
• визначте, як оформлюватимете господарські операції, аби захистити витрати в разі відсутності первинки від контрагента;
• включіть розділ з організації обліку благодійної/гуманітарної допомоги, якщо неодноразово її отримуєте або набуваєте.

Готуйтеся до податкових перевірок

Наразі документальних планових перевірок не проводять. Мораторій ще не зняли, але разом із тим 23 грудня податківці вже опублікували План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік. Тож, планові документалки все ж таки будуть.

На вимогу підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК їх проводять:

• на звернення платника податків;
• якщо отримали інформацію про те, що платник порушив валютне законодавство;
• з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які провадять господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, що отримали нерезиденти із джерела походження в Україні;
• із підстав, що зазначені у підпунктах 78.1.2, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.21, 78.1.22 ПК.

Причому перевіряють також нерезидентів та представництва нерезидентів.

Під час дії воєнного стану документальні позапланові перевірки проводять за наявності безпечного доступу, допуску:

• до територій, приміщень та іншого майна, що є об’єктами оподаткування або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування платника податків, або їх використовують для провадження госпдіяльності та/або отримання доходів/прибутку;
• документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платника податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, що його контролюють органи контролю, а також фінансової і статистичної звітності в порядку та на підставах, визначених законом.

Документальні позапланові перевірки проводять також за умови проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Уряд встановив, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, затверджує Мінреінтеграції за формою згідно з додатком до Постанови № 1364.

Якщо за результатами перевірок податківці виявлять порушення законодавства, платників податків штрафуватимуть у звичайному порядку з урахуванням обставин, передбачених у підпункті 112.8.9 ПК, що звільняють від фінвідповідальності.

Платників звільняють від фінвідповідальності за податкові правопорушення та порушення іншого законодавства, що його контролюють органи контролю, якщо вони вчинили порушення (дію або бездіяльність) унаслідок форс-мажору.

Торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини лише за зверненнями суб’єктів госпдіяльності та фізосіб (ч. 3 ст. 14 Закону про ТПП; ЗІР, категорія 132.01).

Проводьте розрахункові операції через РРО

Суб’єкти господарювання, які проводять розрахункові операції, тобто приймають готівку або платіжні картки в розрахунок за товари, роботи, послуги, мають застосовувати РРО (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). Це стосується як юридичних осіб, так і приватних підприємців.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкцій за порушення вимог Закону про РРО не застосовують (п. 12 Прикінцевих положень Закону про РРО). Це не стосується санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій під час продажу підакцизних товарів. Тож якщо не запрограмуєте підакцизний товар, доведеться сплатити штраф 5100 грн (п. 7 ст. 17 Закону про РРО). А коли не віддасте покупцеві чек, приміром на алкоголь, чекайте штрафу у розмірі 100% вартості товару, що продали з порушенням (п. 1 ст. 17 Закону про РРО).

Та невже на РРО дозволено не зважати, якщо торгуєте не підакцизним товаром? Ми не радимо, і київські контролери солідарні: органи контролю не позбавлені права перевіряти суб’єктів господарювання як під час дії воєнного стану, так і після його завершення.

Період госпдіяльності із 24 лютого 2022 року по день, коли закінчиться дія воєнного стану, перевіряють у загальному порядку. Якщо ДПС встановить, що в цей час були порушення вимог Закону про РРО, штрафуватиме після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Приймайте в розрахунок платіжні картки

Із 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення понад 25 тис. осіб, мають забезпечити можливість проводити безготівкові розрахунки за продані товари або надані послуги, включаючи товари/послуги, що їх реалізують/надають дистанційно (пп. 1 п. 1 Постанови № 894).

Під виняток потрапили фізичні особи — підприємці на єдиному податку першої групи, які провадять торгівлю з використанням торговельних автоматів, виїзну/виносну торгівлю, продають власноруч вирощену або відгодовану продукцію. Вони поки що можуть працювати без платіжного термінала.

Додаткові воєнні звільнення: вимога проводити карткові розрахунки не стосується торговців, які провадять господарську діяльність на територіях громад, що розташовані в районі проведення воєнних/бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні/блокуванні. Перелік таких територій затверджує своїм наказом Мінреінтеграції. Звільнення працюватиме ще й протягом трьох місяців після того, як на таких територіях припиняться воєнні/бойові дії та/або їх деокупують, звільнять від оточення/блокування (п. 2 Постанови № 894).

Тож якщо не забезпечите покупцям можливість розраховуватися за товари та послуги з використанням електронних платіжних засобів, ФОПа або посадових осіб юридичної особи оштрафують на суму від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг). Це еквівалентно 1700—3400 грн за перше порушення протягом року (ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Переміщуйте пальне та спирт етиловий за ТТН

Якщо не маєте можливості зареєструвати акцизну накладну (АН) в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН), переміщуйте пальне або спирт етиловий за товарно-транспортною накладною (ТТН). Така ТТН має містити всю інформацію, яку зазвичай наводять у відповідній АН, яку потрібно зареєструвати в ЄРАН (пп. 69.4 підрозд. 10 розд. XX ПК).

Після завершення дії воєнного стану маєте шість місяців, щоб зареєструвати в ЄРАН всі АН та розрахунки коригування (РК) до них, заявки на поповнення/коригування залишків пального або спирту етилового, яких не зареєстрували під час воєнного стану (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПК).

Фіксуйте реалізацію пального в акцизній декларації

Податківці пояснили, що у період воєнного стану обсяги реалізації/отримання пального та спирту етилового, які станом на 24 лютого і до кінця дії воєнного стану на всій території України не підтверджені зареєстрованими АН та РК до них, а також заявками на поповнення/коригування залишків пального або спирту етилового, платники мають відображати у відповідних графах Додатка 1-1 і Додатка 1-2 до декларації акцизного податку на підставі наявних первинних/розрахункових документів. А саме:

• ТТН за операціями реалізації й отримання палива чи спирту етилового;
• документів, що підтверджують передачу пального на потреби ЗСУ та інших військових формувань;
• АН, складених у встановленому порядку.

Усі податкові зобов’язання, що задекларували під час воєнного стану за наявною первинкою, маєте обов’язково привести у відповідність з урахуванням даних АН та РК до них, а також заявок на поповнення/коригування залишків пального або спирту етилового, зареєстрованих в ЄРАН.

До податкової звітності не вносьте даних стосовно акцизних складів, що зруйновані, перебувають/перебували в районах проведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Уточнені дані за такими акцизними складами включіть до декларації акцизного податку за звітний період, у якому відновите облік пального та спирту етилового за результатами інвентаризації, яку проведете після припинення воєнного стану.

Не отримуйте ліцензії, якщо передаєте пальне для ЗСУ

Добровільна передача або відчуження товарів, у т. ч. підакцизних, на користь ЗСУ та підрозділів тероборони без попереднього або наступного відшкодування їх вартості не є реалізацією з метою оподаткування (пп. 69.5 підрозд. 10 розд. XX ПК). Тому протягом дії воєнного стану безоплатну передачу пального на потреби ЗСУ та інших військових формувань не вважають реалізацією у суб’єктів господарювання, які отримували таке пальне винятково для потреб власного споживання чи промислової переробки. Відповідно не треба:

• отримувати ліцензію на право оптової або роздрібної торгівлі пальним;
• реєструватися платниками акцизного податку і реєструвати акцизні склади;
• враховувати обсяги пального, безоплатно переданого на зазначені потреби, під час обчислення обсягів, що суб’єкти господарювання мають право отримати протягом року на зберігання з метою використання винятково для потреб власного споживання (1000 м³, а для платників єдиного податку четвертої групи — 10 тис. м³).

Продовжуйте працювати навіть із простроченою ліцензією

Якщо в період дії воєнного стану не сплатили чергового платежу за ліцензію та/або сплинув строк дії ліцензії, така ліцензія залишається чинною. Це правило поширюється на ліцензії:

• на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
• виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Чергові платежі для продовження дії ліцензії маєте внести протягом 30 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні (ст. 18 Закону № 481).

Але якщо розпочинаєте новий вид діяльності, ліцензію маєте отримати (ЗІР, категорія 113.04). Адже вести ліцензійну діяльність без відповідної ліцензії заборонено.

Застосовуйте ставки акцизу та ПДВ на пальне

До завершення воєнного стану, але не довше ніж 1 липня 2023 року, діють такі ставки акцизного податку:

• на бензини — 100 євро за 1000 л;
• дизельне пальне — 100 євро за 1000 л;
• паливо моторне — 100 євро за 1000 л;
• газ — 52 євро за 1000 л (п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ ПК).

На період воєнного стану, але не довше ніж 1 липня 2023 року, ставка ПДВ на постачання та ввезення пального на митну територію України становить 7% (п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПК).

Не нараховуйте акциз на знищений через війну товар

Якщо підакцизний товар знищений або втратили його через аварію, пожежу, повінь чи інші форс-мажорні обставини і не можете його використати на митній території України, не нараховуйте акцизного податку із роздрібного продажу в розмірі 5%. За умови що правильно задокументуєте такі втрати (п. 216.3 ПК).

Якщо не зможете довести, що втратили підакцизний товар через форс-мажор — нарахуйте на нього акцизний податок 5%. Адже зіпсовані й втрачені підакцизні товари вважають проданими кінцевим споживачам. Тому їх оподатковують 5%-вим роздрібним акцизом (пп. 14.1.212 ПК).

Якщо не можете виконувати податкові обов’язки, подайте заяву разом із підтвердними документами

Під час воєнного стану можете уникнути відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків зі сплати податків і зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних (ПН) або РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Для цього подайте заяву із підтвердними документами про неможливість виконувати податкові обов’язки. Після війни маєте виконати ці обов’язки у строки, встановлені в підпункті 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК.

Заяву, документи, інформацію про неможливість виконувати податкові обов’язки можете подати, коли з’явиться можливість виконати один із податкових обов’язків — зареєструвати ПН/РК, подати звітність, сплатити невиконане податкове зобов’язання — але не пізніше ніж 60 календарних днів (к. дн.) із першого дня наступного місяця після того, коли відновилася така можливість платника (п. 4 розд. ІІ Порядку № 225).

Заяву подайте у довільній формі. Додайте відповідні документи, що підтверджують неможливість виконувати податковий обов’язок, передбачений ПК або іншим законодавством, що його контролюють органи контролю.

Платників, які отримали можливість виконати один із податкових обов’язків і не подали заяву до 30.09.2022 або у зазначений вище строк, вважають такими, що мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки у визначені чинним законодавством строки (п. 7 розд. ІІ Порядку № 225). Це стосується і платників, щодо яких податківці ухвалили вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником свого податкового обов’язку.

До платників, які не мають можливості подати заяву і всі підтвердні документи про неможливість виконувати податкові обов’язки відповідно до вимог Порядку № 225, органи контролю не застосовують відповідальності.

Дотримуйте строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Під час дії воєнного стану платників ПДВ, які мають можливість виконувати свої податкові обов’язки, не звільняють від відповідальності за порушення строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених у пункті 201.10 ПК. Адже на період дії правового режиму воєнного стану перебіг строків, визначених у ПК для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, не зупиняється (пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Продовження карантину до 30.04.2023 не врятує від штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК. Адже з 27.05.2022 в разі виявлення порушень під час податкових перевірок не працює норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК щодо мораторію на застосування штрафів на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого урядом на всій території України з метою запобігання поширенню COVID-19 (пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Не подавайте уточнюючих розрахунків за звітні періоди до лютого 2022 року зі зменшенням показників рядка 18 декларації з ПДВ

Тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, платники ПДВ не мають права подавати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за звітні/податкові періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларувати суми бюджетного відшкодування ПДВ (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

При цьому податківці зазначають, що платники податку не мають права подавати уточнюючі розрахунки за звітні/податкові періоди до лютого 2022 року зі зменшенням показника саме рядка 18, а не рядка 9 декларації з ПДВ (ЗІР, категорія 101.25). Адже податкове зобов’язання — це сума коштів, яку платник податків, у т. ч. податковий агент, має сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку і строки, визначені податковим законодавством¹ (пп. 14.1.156 ПК). А податкове зобов’язання в розумінні розділу V ПК — це загальна сума ПДВ, яку одержав/нарахував платник податку у звітному/податковому періоді (пп. 14.1.156-1 ПК). І саме в рядку 18 платник зазначає суму ПДВ, яку нарахував за підсумками поточного звітного періоду і яку слід сплатити до бюджету.

Дотримуйте встановленого ПК порядку відображення коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту у декларації з ПДВ

Навіть під час дії воєнного стану пам’ятайте про загальні правила зі статті 192 ПК, за якими проведені коригування слід відображати у декларації з ПДВ. Так, якщо в результаті коригування зменшується сума компенсації вартості товарів/послуг:

• постачальник має право зменшити податкові зобов’я­зання на підставі РК, що його своєчасно зареєстрував отримувач, у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його склав. Якщо РК зареєстрували в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому такий РК зареєстрували в ЄРПН;
• покупець має зменшити податковий кредит у декларації з ПДВ за звітний період, у якому склали такий РК.

Якщо сума компенсації вартості товарів/послуг збільшується:

• постачальник має збільшити податкові зобов’язання у декларації з ПДВ за звітний період, у якому склали такий РК;
• покупець має право збільшити податковий кредит на підставі своєчасно зареєстрованого РК у декларації з ПДВ за той звітний період, у якому його склали, або за будь-який наступний звітний період, але не пізніше ніж 365 к. дн. із дати його складення. Якщо РК зареєстрували в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, покупець може збільшити податковий кредит у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстрували, або будь-якого наступного звітного періоду, але в межах 365 к. дн. з дати, коли його склали.

Якщо покупець застосовує касовий метод податкового обліку, він має право збільшити податковий кредит на підставі РК, зареєстрованого в ЄРПН, за умови що оплатив постачальникові вартість поставлених² йому товарів/послуг. А якщо оплатив їх після сплину 365 к. дн. із дати складення ПН — не пізніше ніж за 60 к. дн. із дати списання коштів із банківського рахунку або видачі з каси платника чи надання інших видів компенсації вартості поставлених йому товарів/послуг або тих, що підлягають поставці.

На період дії воєнного стану для платників податків та органів кон­тролю зупиняється перебіг строків, що визначає податкове законодавство³. Це стосується і строків для формування податкового кредиту. 
Строк, встановлений у пункті 198.6 та пункті 80 підрозділу 2 розділу XX ПК, щоб сформувати податковий кредит за зареєстрованими в ЄРПН ПН, у т. ч. тими, що їх склали до запровадження воєнного стану, після його припинення або скасування продовжується на кількість календарних днів, що припадають на період дії воєнного стану і протягом яких платник мав право включити суми ПДВ до податкового кредиту. 

Не нараховуйте ПДВ-зобов’язань, якщо безоплатно допомагаєте армії

Безоплатна передача/надання товарів та послуг для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави не є постачанням товарів і послуг (абз. 4 п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Йдеться про передачу товарів і послуг ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держприкордонслужбі, МВС, Держслужбі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню держохорони, Держслужбі спецзв’язку та захисту інформації, добровольчим формуванням тергромад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що їх утримують за кошти держбюджету, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, силам цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Виняток — коли постачання товарів і послуг оподатковують за нульовою ставкою ПДВ. Зокрема, за нульовою ставкою ПДВ оподатковують постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту ЗСУ та інших установ, визначених у постанові КМУ «Деякі питання оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою у період запровадження в Україні правого режиму воєнного стану» від 02.03.2022 № 178.

До перелічених операцій норми пункту 198.5 ПК не застосовують. Тобто нараховувати компенсувальні ПДВ-зобов’язання не потрібно. Але майте на увазі, що в разі безоплатної передачі/надання товарів і послуг, яку не вважають постачанням відповідно до абзацу четвертого пункту 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК, надавачі й отримувачі таких товарів і послуг мають складати на підтвердження первинні документи бухобліку.

Обчислюйте відпускні без урахування свят

У період дії воєнного стану не працюють норми статті 73 Кодексу законів про працю України. Так встановив законодавець у Законі № 2136-IX. Тому коли обчислюєте відпускні, не подовжуйте відпустку, якщо на її період припаде святковий день. Причому не вилучайте святкові дні лише після 24 березня, адже саме із цієї дати набрав чинності Закон № 2136.

Наприклад, якщо працівник йде у відпустку в грудні, розрахунковим періодом буде грудень 2021-го — листопад 2022-го. Із кількості календарних днів відніміть лише чотири святкових дні. Тобто кількість днів, задіяних у розрахунку середньої, — 361. Не вилучайте: 24 квітня (Великдень), 1 травня (День праці), 9 травня (День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні), 12 червня (Трійця), 28 червня (День Конституції України), 28 липня (День Української Державності), 24 серпня (День незалежності України), 14 жовтня (День захисників і захисниць України).

Якщо ви підприємець, вирішуйте на свій розсуд, чи сплачувати ЄСВ за себе

Із 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану та після цього ще протягом 12 місяців ФОПи мають право не обчислювати, не нараховувати і не сплачувати ЄСВ за себе (п. 919 розд. VIII Закону про ЄСВ). Йдеться:

• про ФОПів-загальників і ФОПів-спрощенців;
• фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
• членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Коли подаватимете декларацію платника єдиного податку, в додатку 1 не зазначайте період, за який вирішили не сплачувати ЄСВ.