1
Січень 2025року
звітність
фінансова

Змінюємо категорію підприємства: що в бухобліку

Щороку підприємства з’ясовують, до якої категорії потраплять із нового року — мікро-, малих, середніх чи великих. Зміна категорії впливає на бухоблік операцій підприємства та їх розкриття у фінзвітності. Експерт допоможе розібратися з обліком перехідних операцій

Олена Озерова , керівник експертної групи Експертус Головбух, Київ

Для облікових потреб і вибору пакета фінзвітності підприємства поділяють за категоріями. Критерії поділу підприємств на мікро-, малі, середні чи великі визначені в частині 2 статті 2 Закону про бухоблік.

Нагадаємо, протягом двох років категорія підприємства залишається незмінною. Щоб перевірити, до якої категорії належите, орієнтуйтеся на критерії (табл. 1).

Таблиця 1

Критерії, за якими визначають категорію підприємства
Критерій Джерело
Балансова вартість активів Вартість активів у балансі — рядок 1300 Балансу за формами № 1, № 1-м, № 1-мс
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг за вирахуванням непрямих податків і зборів, наданих знижок, вартості проданих товарів, що їх повернули покупці, доходів, що за договорами належать комітентам, принципалам тощо, — рядок 2000 Звіту про фінансові результати за формами № 2, № 2-м, № 2-мс
Середня чисельність працівників Показник поля «Середня кількість працівників» заголовної частини фінзвітності — обчислюйте за правилами розділу 3 Інструкції № 286

Балансову вартість і чистий дохід від реалізації законодавець зафіксував у євро. Щоб перерахувати показники в нацвалюту, користуйтеся середньорічним курсом гривні до євро з офіційного сайту НБУ. Винятки — підприємства, створені у 2024 році.

Середньорічний курс гривні до євро у 2024 році — 43,4504115112471 грн/євро.

Отже, за показниками 2024 року перевірте, до якої категорії має увійти підприємство (табл. 2).

Таблиця 2

Категорія підприємства за показниками 2024 року
Категорія Критерій
балансова вартість активів, євро/грн чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), євро/грн середня чисельність працівників, осіб
Мікро до 350 000/15 207 644,03 до 700 000/30 415 288,06 до 10
Мале до 4 000 000/173 801 646,04 до 8 000 000/347 603 292,09 до 50
Середнє до 20 000 000/869 008 230,22 до 40 000 000/1 738 016 460,44 до 250
Велике понад 20 000 000/869 008 230,22 понад 40 000 000/1 738 016 460,44 понад 250

Розмір підприємства впливає на облікові та звітні обов’язки підприємства.

Вплив категорії


на звітність

Категорія підприємства впливає на порядок звітування — склад форм, законодавчу базу, періодичність складання і подання тощо (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив категорії підприємства на звітування
Показник Категорія
мікро мале середнє велике
Законодавча база фінзвітності НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
Склад форм та періодичність складання № 1-мс, № 2-мс (щороку) № 1-м, № 2-м (щокварталу)
  • № 1, № 2 (щокварталу),
  • № 1—5 (щороку)
Подання фінзвітності разом із Декларацією з податку на прибуток в електронній формі Ні Ні Так Так
Складання фінзвітності за МСФЗ Ні Ні Так Так
Оприлюднення фінзвітності разом з аудиторським висновком Ні Ні* Так Так
Складання і подання звіту про управління Ні Ні Так Так
* Окрім суб’єктів мікро- та малого підприємництва, що є фінустановами.
1. Мікро- та малі підприємства мають право складати і подавати пов­ну фінзвітність згідно з НП(С)БО 1. Рішення закріпіть у наказі про облікову політику. Натомість не мають права обирати між формами «мс» та «м».
2. Мікропідприємства, окрім тих, що звітують за МСФЗ, подають лише річну фінзвітність (п. 2 Порядку № 419). Решта звітує щокварталу.
Увага. Якщо для облікових потреб підприємство є мікро­суб’єктом, однак за податковими правилами — високодохідний платник податку на прибуток із річним доходом понад 40 млн грн, подавайте проміжну фінзвітність як додаток до квартальної декларації з податку на прибуток підприємств (п. 46.2 Податкового кодексу України; ПК).
3. Якщо діяльність середніх та великих підприємств відповідає вимогам статті 12-1 Закону про бухоблік, вони обов’язково ведуть облік і складають фінзвітність за МСФЗ. Решта — добровільно.
4. Середні підприємства можуть не показувати у звіті нефінансову інформацію (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік).

на бухоблік

Категорія підприємства впливає і на порядок ведення бухобліку. Так, суб’єкти мікро- та малого підприємництва мають низку облікових послаблень, визначених у пункті 7 розділу І, підпункті 5.8 розділу ІІ та підпункті 2.6 розділу ІІІ НП(С)БО 25 (табл. 4).

Таблиця 4

Вплив категорії підприємства на бухоблік
Метод обліку Категорія
Мікро Мале Середнє Велике
Обліковувати необоротні активи за первісною вартістю без урахування зменшення корисності необоротних активів та переоцінки Так Ні Ні Ні
Не створювати забезпечень (резервів) майбутніх витрат і платежів (оплата відпусток, гарантійні забезпечення тощо) Так Ні Ні Ні
Не створювати резерву сумнівних боргів. Поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за фактичною сумою Так Ні Ні Ні
Визначати витрати з податку на прибуток у сумі податку за звітний період без урахування відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань Так Так Ні Ні
Послаблення не поширюються на мікропідприємства, що складають фінзвітність за МСФЗ, в т. ч. консолідовану в обов’язковому або добровільному порядку (ч. 3 ст. 11, ч. 2, ч. 3 ст. 12‑1 Закону про бух­облік).

Розглянемо, як зміна категорії впливає на бухоблік підпри­ємства.

Перехід з мікро до вищої категорії

Якщо в статусі мікропідприємства обліковували необоротні активи за первісною вартістю, коли перейшли до вищої категорії, маєте право за потреби:

та/або

У наказі про облікову політику колишнє мікропідприємство має визначити:

  • поріг суттєвості для переоцінки та зменшення корисності необоротних активів;
  • регулярність, із якою проводитиме переоцінку вже пере­оцінених активів;
  • документальне оформлення переоцінки та зменшення корисності активів;
  • періодичність списання сальдо капіталу в дооцінках до складу нерозподіленого прибутку;
  • порядок розрахунку чистої вартості реалізації і теперішньої вартості майбутніх чистих грошових надходжень від активу тощо.

Механізм переоцінки/зменшення корисності активів застосовуйте перспективно. До обліку та звітності за минулі періоди жодних коригувань не вносьте. Адже коли визначаєте облікову політику для подій та операцій, яких раніше не проводили, це не є її зміною (пп. 10.2 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»).

Мікропідприємства, які не створювали резерву оплати відпусток, набувають такого обов’язку, коли переходять до малих або інших вищих категорій підприємств.

Створіть перехідний відпускний резерв у бухобліку щодо відпусток, яких працівники не використали станом на 01.01.2025. Для цього:

  • виконайте розрахунки і складіть бухдовідку з обов’язко­вими реквізитами первинного документа (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік);
  • зробіть проведення: Д-т 441 «Прибуток нерозподілений» або 442 «Непокриті збитки» — К-т 471 «Забезпечення виплат відпусток».

Не уточнюйте облікових даних та об’єкта оподаткування податком на прибуток за звітні періоди до 01.01.2025. Із січня 2025-го обчислюйте відпускний резерв у загальному порядку.

Для цього в наказі про облікову політику визначте:

  • як рахуватимете плановий фонд оплати праці для коефіцієнта резервування;
  • як документуватимете нарахування відпускного резерву;
  • як часто інвентаризуватимете забезпечення тощо.

Колишні мікропідприємства за результатами річної інвентаризації станом на 01.01.2025 зобов’язані проаналізувати поточну дебіторку на предмет сумнівності. Якщо не створювали резерву сумнівних боргів (РСБ), обчисліть його. В обліковій політиці передбачте:

  • критерії сумнівності;
  • метод обчислення, зокрема, для дебіторки за розрахунками з контрагентами з рф і тимчасово окупованих територій;
  • спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності;
  • документ розрахунку РСБ тощо.

Нарахування РСБ оформте проведенням: Д-т 441 або 442 — К-т 38 «Резерв сумнівних боргів».

У високодохідних платників податку на прибуток створення вхідного РСБ не вплине на фінрезультат звітного періоду і не потребуватиме застосувати збільшувальну податкову різницю за пунктом 139.2 ПК. Коли списуватимете дебіторку як безнадійну за вимогами підпункту 14.1.11 ПК, зможете зменшити фінрезультат до оподаткування.

У прибутківців, які не коригують фінрезультат на податкові різниці, як сума нарахованого РСБ, так і списання за його рахунок безнадійної дебіторки не вплинуть на фінрезультат до оподаткування.

Перехід до категорії мікро

Якщо у вищій групі переоцінювали необоротні активи, а після переходу до категорії мікро відмовилися від цієї процедури, внесіть зміни до облікової політики.

Окрім того, кредитове сальдо капіталу в дооцінках станом на 01.01.2025:

  • спишіть на нерозподілений прибуток

або

  • зменште непокритий збиток: Д-т 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів», 412 «Дооцінка (уцінка) нематеріальних активів» — К-т 441 або 442.

На податково-прибутковий облік операція не впливатиме.

Після того як перейшли до мікропідприємств і відмовилися в обліковій політиці створювати резерв оплати відпусток, сальдо перехідного забезпечення, що створили під відпустки, не використані станом на 01.01.2025, приєднайте до нерозподіленого прибутку або зменште непокритий збиток: Д-т 471 — К-т 441 або 442. Операція пройде повз податково-прибутковий облік.

Аналогічно станом на початок 2025 року кредитове сальдо за рахунком 38 спишіть проведенням: Д-т 38 — К-т 441 або 442.

Операція не вплине на податково-прибутковий облік високодохідника, адже зменшувальну різницю застосовують, коли списують дебіторку, яка відповідає ознакам безнадійної з підпункту 14.1.11 ПК.

Прибутківець, який не коригує фінрезультат на різниці, об’єкт оподаткування зменшив на дату створення РСБ (Д-т 944 «Сумнівні і безнадійні борги» — К-т 38). Коли списуватимете безнадійну дебіторку, під яку раніше створювали резерв, «задвоїте» витрати: Д-т 944 — К-т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Окрім цього, в НП(С)БО 25 передбачено, як показати у фін­звітності розраховані відстрочені податкові активи (ВПА) та відстрочені податкові зобов’язання (ВПЗ). Це стосується лише тих юросіб, які перейшли на застосування НП(С)БО 25 і мали раніше сформовані ВПА/ВПЗ. Так, до статті 1090 «Інші необоротні активи» Балансу форми № 1-м ВПА включіть один раз. Коли переходите від повної форми фінзвітності, перенесіть до нього суму, яку показали в статті «Відстрочені податкові активи» (рядок 1045) Балансу (Звіту про фінансовий стан) (форма № 1) на кінець поперед­нього року (п. 2.6 розд. ІІ НП(С)БО 25).

У першому місяці року, в якому перейшли на застосування НП(С)БО 25, сальдо рахунків 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» згорніть їх взаємною кореспонденцією. Різницю, яка утворилася, покажіть на рахунку 44 та в рядку 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» Балансу за формою № 1-м (п. 2.20 розд. ІІ НП(С)БО 25).

ДОДАТКОВО

Як правильно обрати категорію підприємства

Вибір категорії підприємства впливає на формат фінзвітності, звітний період та низку інших моментів у звітуванні. Коли змінюєте одну категорію на іншу, орієнтуйтеся на норми частини 2 статті 2 Закону про бухоблік. Норма у профільному законі прописана достатньо загально.

Тож більше деталей — у роз’ясненні Мінфіну.

Так, щоб правильно визначити категорію підприємства у 2025 році, дотримайте двох правил:

• перше — орієнтир на минулорічні показники;

• друге — невідповідність два роки поспіль.

Як відзначає Мінфін, якщо підприємство за показниками річної фінзвітності протягом двох років поспіль не відповідає одній із категорій — мікро-, малих, середніх або великих підприємств, то воно належатиме до однієї з трьох інших категорій залежно від його показників, які відповідають критеріям певної категорії підприємства.

Отже, щоб змінити категорію у 2025 році, слід два роки поспіль — у 2023-му та 2024-му не відповідати певній категорії.