Ризикові платники ПДВ — 2023: ДПС затвердила Довідник кодів інформації
ДПС затвердила Довідник кодів податкової інформації, за якою платників ПДВ вважатимуть ризиковими. Коди із цього Довідника зазначатимуть у рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника. Це передбачають останні зміни до порядку зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. Зі статті дізнаєтеся, за якими підставами платників включатимуть до ризикових за восьмим критерієм
Податківці видали Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі — Довідник кодів). Документ затверджений наказом ДПС від 11.01.2023 № 17.
Довідник затвердили відповідно до останніх змін до у Порядку № 1165, що почали діяти з 11.01.2023. Розглянемо детальніше, що це за документ і чому він важливий для платників ПДВ.
Які наслідки визнання платника ризиковим
Критеріїв ризиковості платника (далі — критерії ризиковості) усього вісім. Їх знайдете в додатку 1 до Порядку № 1165. Якщо відповідатимете хоча б одному з них, податківці ухвалюють рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Наслідок — наступне блокування всіх податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК), що подає платник на реєстрацію. Виняток — ті, що підпадають під ознаки безумовної реєстрації (п. 6 Порядку № 1165). Вихід із такої ситуації — спочатку вивести платника з переліку ризикових, а вже потім подавати документи на розблокування ПН/РК (див. інтерактивний чат).
Як розблокувати ПН/РК
Це інтерактивний чат
Обирайте відповіді про вашу ситуацію та читайте підказки експерта
Як позбутися ризикового статусу
Регіональна комісія розглядає питання вилучення платника з переліку ризикових, якщо виявить обставини та/або отримає:
- інформацію, що свідчить про невідповідність платника критеріям ризиковості;
- від платника податку інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про його невідповідність критеріям ризиковості.
Тож зрозуміло, що потрібно надати податківцям спростувальну інформацію та підтвердні документи Але проблема в тому, що найпоширеніший критерій ризиковості є одночасно найбільш розпливчастим:
У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Посилання на цей пункт критеріїв ризиковості дає податківцям змогу включити платника до ризикових на підставі будь-якої обставини, яку вони вважатимуть достатньою для висновку про ризиковий статус. Зазвичай це:
- придбання товарів (послуг) у платників податку з ознаками ризиковості;
- недостатня кількість працівників у штаті;
- недостатня кількість матеріальних ресурсів (обладнання, транспорт, складські приміщення тощо);
- неможливість встановити за ланцюгом постачання, хто постачає платникові товар, роботи чи послуги;
- придбання товарів (послуг) без їх подальшої реалізації або з реалізацією ризиковим покупцям;
- участь у формуванні схемного ПДВ.
При цьому, попри те що орган контролю зобов’язаний розшифрувати, яка саме інформація стала підставою дійти висновку про ризиковість платника, робив він це не часто. Здебільшого, податківці обмежувалися тим, що дублювали зміст пункту 8 критеріїв ризиковості.
Із 11.01.2023
у рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості зазначають код інформації, що стала підставою для такого рішення
Тож платники, яких включали до переліку ризикових на підставі восьмого критерію, не отримували детальної інформації про підстави для цього. Отже, не мали чіткої уяви, як діяти і які докази готувати, щоб довести податківцям необґрунтованість рішення, що ухвалила регіональна комісія, про їх відповідність критеріям ризиковості.
А податківці після розгляду пакета документів платника ухвалювали повторне рішення про відповідність платника критеріям ризиковості. І зазвичай вирішити питання можна було лише шляхом оскарження — адміністративного або судового.
Як дізнатися, чому отримали ризиковий статус
Отримавши рішення про ризиковий статус, платники, перш ніж надавати документи із поясненнями, надсилали податківцям запит про надання публічної інформації щодо причин ризиковості. Можливість надіслати такий запит передбачає Закон № 2939.
Запит потрібно подати до того органу контролю, регіональна комісія якого ухвалила рішення про відповідність платника критеріям ризиковості. Вимоги до оформлення запиту визначені у статті 19 Закону № 2939 та розділі ІІ Порядку № 405. Складають і подають запит у довільній формі. Щоб спростити процедуру оформлення письмового запиту, можете скористатися формою, затвердженою Порядком № 405.
Утім, навіть за такого порядку дій податківці іноді відмовляли у задоволенні запиту на інформацію. Хоч ДПС і намагалася врегулювати цю проблему власними силами:
З метою належної організації роботи, створення сприятливих умов для ведення бізнесу та покращення рівня обізнаності платників податку щодо причин віднесення їх до категорії ризикових, зобов’язую голів регіональних комісій забезпечити належне заповнення детальної інформації та обґрунтування підстав прийняття рішень про відповідність пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.
Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів, що передбачають здійснення різних фінансово-господарських операцій, документальне оформлення яких враховує специфіку окремого виду діяльності суб’єкта господарювання. Тому необхідно зазначати тип операції (придбання/реалізація), період її здійснення, код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП операції, визначеної як ризикової, встановлення невідповідності придбаного товару реалізованому, недостатньої кількості трудових ресурсів тощо.1
Кінець ребусам для платників мають покласти зміни до Порядку № 1165, що набрали чинності з 11.01.2023. Податківців зобов’язали не лише зазначати в рішенні підставу, за якою віднесли платника до ризикових за восьмим критерієм, у вигляді коду(ів) із Довідника кодів, а й деталізувати інформацію.
Яка інформація є підставою визнати платника ризиковим
Довідник кодів налічує 18 кодів.
У кодах зашифрована інформація, яка може стосуватися ризикової діяльності як власне платника ПДВ, так і його контрагентів. При цьому контролери мають деталізувати в рішеннях також інформацію про господарську операцію, за якою встановили відповідність платника критеріям ризиковості. Зокрема, якщо платник відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості, зазначати:
- період провадження господарської операції, яку податківці визнали ризиковою;
- код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП такої операції.
Ця інформація має бути в таблиці, що наведена у формі Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165):
| Тип операції придбання/постачання | Період здійснення господарської операції** | Код згідно з УКТ ЗЕД операції, визначеної як ризикова | Код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова | Умовний код товару операції, визначеної як ризикова | Податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції |
| (обирається 1 з 2 варіантів) | з __.__.__ по __.__.__ | (обирається з довідника) | (обирається з довідника) | (обирається з довідника) | |
Утім, таке нововведення не розв’язує питання вилучення платника з переліку ризикових унаслідок встановлення ризиковості його контрагентів (коди 12, 13). Або, наприклад, яку інформацію і копії яких документів має надати платник, який отримав рішення про відповідність критеріям ризиковості, через те що постачає або придбаває товар, у ланцюгу постачань якого задіяні неплатники ПДВ (коди 01, 02).
Хоча в деяких випадках, знаючи чітку підставу, платникові буде легше зорієнтуватися, що потрібно зробити, яку інформацію й документи подати, аби переконати регіональну комісію в тому, що він не відповідає критеріям ризиковості. До того ж наразі регіональна комісія в рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості за результатами розгляду пояснень із документами має зазначати документи, яких платник не надав із переліку документів, що можуть свідчити про невідповідність платника критеріям ризиковості.
