Чи потрібен «живий» платіжний термінал, якщо клієнт оплачує через QR-код: нова позиція ДПС

Спочатку зупинимося на тому, хто має працювати з платіжними терміналами, а потім проаналізуємо думку ДПС (Лист № 275) із цього приводу і подискутуємо, чи варто сліпо їй довіряти.

Кому потрібен платіжний термінал

Торговці, які провадять господарську діяльність, мають забезпечити клієнтам можливість проводити безготівкові розрахунки за продані їм товари або надані послуги. Це стосується також товарів/послуг, що їх реалізують/надають дистанційно в населених пунктах із чисельністю населення:

• понад 25 тис. осіб — із 01.01.2023;
• від 5 до 25 тис. осіб — із 01.01.2024;
• менше ніж 5 тис. осіб — із 01.01.2025 (п. 1 Постанови № 894).

Окрім того, з 01.01.2026 платіжний термінал стане обов’язковим для ФОПів на єдиному податку першої групи, торговців, які провадять торгівлю з використанням торговельних автоматів, виїзну/виносну торгівлю, продають власноруч вирощену або відгодовану продукцію.

Тобто базово платіжний термінал потрібен продавцям, які працюють з РРО. Згадаємо основне правило: РРО або програмний РРО використовують у тих ситуаціях, коли є розрахункова операція.

Законодавство ототожнює готівкові розрахунки з розрахунками, що їх проводять за допомогою платіжних терміналів. І ті, й ті — це розрахункові операції з точки зору Закону про РРО:

У разі проведення розрахункової операції торговець зобо­в’язаний видати покупцеві розрахунковий документ в електрон­ній чи паперовій формі — касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункову квитанцію тощо (п. 2 ст. 3 Закону про РРО).

Чи потрібен «живий» платіжний термінал

Торговці зобов’язані забезпечувати можливість проведення безготівкових розрахунків за продані товари або надані послуги, в т. ч. за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв (п. 28 ст. 38 Закону про платіжні послуги).

За недотримання цієї вимоги ФОПа або посадових осіб юридичної особи штрафують. Розмір штрафу — від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг). Це еквівалентно 1700—3400 грн — за перше порушення протягом року. Повторний косяк коштуватиме дорожче — від 500 до 1000 нмдг, тобто від 8500 до 17 000 грн.

Як бачите, йдеться про надання можливості розрахуватися не лише електронним платіжним засобом — підійдуть і платіжні застосунки та/або пристрої. Торговцеві, який працює з РРО, достатньо забезпечити один спосіб безготівкових розрахунків, наприклад, запропонувати розрахуватися платіжною карткою:

• через POS-термінал;
• платіжний застосунок.

Тобто фізична наявність платіжного термінала — не обов’яз­кова. І ось тут зазирнемо в березневий Лист № 275. У ньому контролери наголосили: з урахуванням Правил № 68 QR-код не належить ані до електронних платіжних засобів, ані до платіжних застосунків чи пристроїв.

І маємо висновок: торговці обов’язково мають забезпечити можливість провести розрахунки з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв. Нумо із цим розбиратися.

Чи потрібен термінал, якщо клієнт платить за QR-кодом

На думку редакції, все залежить від того, що ви в тому QR-коді зашифрували.

карткові реквізити

Якщо в QR-коді закодували реквізити будь-якого електронного платіжного засобу, проведіть операцію через РРО та платіжний термінал. Тут працює правило розрахункової операції. Вона є? Проведіть через РРО (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). Використали РРО? Не забудьте про платіжний термінал. Тобто в цій ситуації Лист № 275 точно працює.

реквізити IBAN

Якщо в QR-коді закодовані реквізити у форматі IBAN, проводити операцію через РРО не потрібно. У цій ситуації кошти з одного поточного рахунку переказують на інший поточний рахунок. Це безготівковий розрахунок, але він — не картковий. Тому Закон про РРО його не стосується, оскільки немає розрахункової операції. Платіжного термінала також не застосовуйте — розрахунок вже пройшов між банківськими рахунками.

Якщо суб’єкт господарювання скористається порадою з Листа № 275 — що саме він проводитиме через РРО? Розрахункову операцію, якої не існує? Навряд чи це гарна ідея. Але з огляду на прецедент радимо отримати індивідуальну податкову консультацію із цього питання.

Яким має бути фіскальний чек

Якщо ви закодували в QR-коді карткові реквізити, приділіть увагу реквізитам чека. Обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 визначені в пункті 2 розділу II Положення № 13. У разі роботи з платіжним терміналом, з’єднаним або поєднаним з РРО чи програмним РРО в чеку друкують спеціальні рядки:

• ідентифікатор еквайра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (ряд. 12);
• ідентифікатор платіжного пристрою (ряд. 13);
• сума комісійної винагороди еквайра (за наявності) (ряд. 14);
• вид операції (ряд. 15);
• реквізити платіжної картки у форматі, дозволеному правилами безпеки емітента або платіжної системи^*, перед якими друкують великі літери «ЕПЗ» (ряд. 16);
• напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (назва платіжної системи, платіжний інструмент якої використовують, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, та/або код транзакції у платіжній системі, значення коду) (ряд. 17).

Коли платіжний термінал не з’єднаний або не поєднаний з РРО/ПРРО, заповнювати рядки 12—17 фіскального чека не обов’язково. Якщо при цьому розрахунковий документ не міститиме інформації про використання електронного платіжного засобу, натомість таку інформацію міститиме сліп/квитанція, безпосередньо надрукований друкувальним пристроєм POS-термінала, це не буде порушенням вимог щодо форми та змісту розрахункового документа.