Працівник-студент: типові помилки роботодавців
Незнання законодавства та нюансів оплати праці студентів може спричинити проблеми у вигляді штрафів. Розглянемо найпоширеніші помилки, яких припускаються роботодавці, та способи, як їх уникнути
Законодавство України гарантує кожному студентові незалежно від форми навчання право на офіційне працевлаштування у вільний від навчання час. Це закріплено в статті 53 Закону про освіту.
Отже, роботодавці можуть наймати на роботу студентів. Але беріть до уваги нюанси працевлаштування й оплати праці, щоб не повторити помилок колег.
Це навігатор статтею
Оберіть розділ, що цікавить
Неправильно оформили трудові відносини
Укладіть зі студентом трудовий договір — строковий або безстроковий.
Якщо працевлаштовуєте неповнолітню особу (до 18 років), оформте трудовий договір у письмовій формі (п. 5 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Проте на період дії воєнного стану можна визначити форму трудового договору за згодою сторін (ч. 1 ст. 2 Закону № 2136). Тобто можете обмежитися наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу.
Щоб укласти трудовий договір із неповнолітнім до 16 років, отримайте дозвіл на його роботу від одного з батьків або особи, яка їх замінює (табл.).
Як укласти трудовий договір із неповнолітнім працівником
Вік особи | Умови працевлаштування |
До 14 років | Коли неповнолітня особа є учнем закладу загальної середньої освіти, професійно-технічного або середнього спеціального навчального закладу, вона виконуватиме роботу:
|
Повних 15 років | Наявність дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює |
До 18 років | Обов’язковий попередній медичний огляд |
СТАТТЯ ДО ТЕМИ:
А ви дійсно за сумісництвом? Дії роботодавця, якщо основне місце роботи працівника не відоме
Роботодавець зобов’язаний вести спеціальний облік неповнолітніх працівників (ст. 189 КЗпП). Але правил такого обліку не встановлено. Мінсоцполітики пропонує вести його у довільній формі, наприклад, у Журналі обліку працівників, які не досягли 18 років. Зазначте в ньому дати народження працівників.
Під час працевлаштування важливо також визначити місце роботи працівника — основне чи за сумісництвом. Якщо студент лише навчається і ще ніде не працює, його слід приймати на основне місце роботи1.

Сумісництвом вважають відносини, коли працівник, окрім основної роботи, виконує іншу оплачувану роботу на умовах трудового договору на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи у вільний від основної роботи час (ст. 102-1 КЗпП).
Місце роботи ідентифікують як основне або сумісництво за заявою, яку подає працівник. Найчастіше — у заяві про прийняття на роботу2.
Коли отримали від студента всі необхідні документи й уклали трудовий договір:
- видайте наказ про прийняття на роботу;
- повідомте ДПС про прийняття працівника;
- оформте особову картку.
Не дотримали норм робочого часу і часу відпочинку
Звичайна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП). Проте для певної категорії працівників можна встановити скорочену тривалість робочого часу, а саме, для працівників віком:
- від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
- від 15 до 16 років або учнів віком від 14 до 15 років, які працюють під час канікул, — 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку (абз. 2 п. 1 ст. 51 КЗпП).
Це обмеження стосується лише неповнолітніх студентів. Якщо студенту вже виповнилося 18 років, він працює на загальних умовах. Його робочий час може бути повним або скороченим — за домовленістю з роботодавцем (ст. 56 КЗпП).
Cтуденти, які навчаються за денною формою навчання, мають змогу виконувати свої трудові обов’язки лише у вільний від навчання час, наприклад, після занять, у вихідні дні та під час канікул. Разом із тим законодавство не вимагає від студента надавати довідки про вільний від навчання час, графік занять тощо.

Повний робочий час не має впливати на відстрочку працівника-студента. Але за умови що він успішно складає іспити й продовжує навчатися у виші. Щоб працівник успішно навчався, графіки роботи і навчання не мають збігатися.
Студентів відраховують із вишів, якщо вони:
- не виконують індивідуального плану навчання;
- порушують умови договору між закладом вищої освіти й особою, яка навчається, або фізичною чи юридичною особою, яка оплачує навчання (ч. 1 ст. 46 Закону про вищу освіту).
Працівникові-студенту
не обов’язково встановлювати режим неповного робочого часу
Якщо студента відрахують із вишу, він втрачає право на відстрочку від мобілізації. Це може статися, коли студент не виконує навчального плану (систематично не відвідує занять, не складає іспитів/заліків).
Здебільшого студентів приймають на роботу на умовах неповного робочого часу. Цей режим може мати різні варіанти (ст. 56 КЗпП):
- неповний робочий день — зменшена тривалість щоденної роботи;
- неповний робочий тиждень — зменшена кількість робочих днів на тиждень за нормальної тривалості робочого дня;
- поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня.
Законодавство не містить вимоги обов’яз-ково встановлювати такий режим роботи, навіть коли працівник навчається за денною формою.
З ініціативи працівника або роботодавця можна також встановити гнучкий режим роботи чи індивідуальний графік, якщо таку змогу дає специфіка роботи підприємства та/або графік працівника-студента. Окрім того, за домовленістю сторін можлива дистанційна чи надомна робота.
Неправильно обчислили зарплату
Порядок оплати праці працівника-студента залежить від режиму робочого часу та його віку.
повна зайнятість
На працівників-студентів поширюються всі вимоги Закону про оплату праці. Незалежно від того, чи отримують вони стипендію з бюджету, оклади (тарифні ставки) їм встановлюйте на тому самому рівні, що й решті працівників.
Заробітна плата працівника-студента за виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчою за законодавчо встановлений рівень мінімальної зарплати. У 2025 році — це 8000 грн. Якщо фактична зарплата буде нижчою за мінімальну, нарахуйте працівникові доплату — різницю між мінімальною зарплатою, яку визначили пропорційно до виконаної норми праці (відпрацьованого часу), і фактичною зарплатою працівника.
неповний робочий час
Робота в режимі неповного робочого часу передбачає оплату праці пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Тож сума заробітної плати за не повністю відпрацьований місяць може виявитися нижчою за мінімальну зарплату. Але вона не має бути меншою за розмір мінзарплати, розрахований пропорційно до відпрацьованого часу.
скорочений робочий час
У разі скороченої тривалості робочого часу час, протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки, скорочується, але його працю оплачують у розмірі повної тарифної ставки / окладу (ст. 194 КЗпП).
Контролюйте також дотримання мінзарплатної гарантії. Тобто зарплата за відпрацьовану місячну норму часу не може бути нижчою за мінімальний розмір.
Факт отримання заробітної плати в разі працевлаштування студента не впливає на його право отримувати стипендію, коли є підстави для її виплати.
Проігнорували право на відпустку, лікарняні та інші соціальні гарантії
Неповнолітні, тобто особи, які не досягли віку 18 років, у трудових правовідносинах мають рівні права з повнолітніми, а щодо охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст. 187 КЗпП).
лікарняні
Працівник, який водночас навчається і працює, є застрахованою особою. Отже, він на загальних підставах має право на допомогу:
- з тимчасової непрацездатності;
- вагітності та пологів3.
Підставою для призначення таких виплат працівникові-студенту є е-лікарняний, що з’явиться у кабінеті страхувальника роботодавця в разі тимчасової непрацездатності студента, або паперовий листок непрацездатності.

Тимчасову непрацездатність студентові маєте оплатити, навіть якщо він працює за сумісництвом. Причому, як за власні кошти, так і за рахунок ПФУ. Але тільки тоді, коли страховий випадок настав після 04.04.2025.
СТАТТЯ ДО ТЕМИ:
Лікарняні й декретні нараховуйте за Порядком № 1266. Навіть якщо студент працює на умовах неповного робочого часу.
щорічні відпустки
Неповнолітні працівники-студенти мають пільги в наданні щорічних відпусток.
Щорічну основну відпустку повної тривалості вони можуть отримати у зручний для них час (ст. 195 КЗпП; ст. 10 Закону про відпустки).
Тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день (ст. 75 КЗпП; ч. 8 ст. 6 Закону про відпустки).
Щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи на підприємстві, в установі вони за бажанням мають право отримати до настання шестимісячного строку безперервної роботи (ст. 195 КЗпП; ст. 10 Закону про відпустки).
Заборонено замінювати неповнолітньому працівникові будь-який вид відпустки грошовою компенсацією (ст. 24 Закону про відпустки).
Повнолітнім працівникам-студентам надавайте відпустки в загальному порядку. Тривалість щорічної основної відпустки таких працівників має бути не меншою ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік.
Якщо такі особи ще й успішно навчаються, за їхнім бажанням можете надавати їм щорічну відпустку повної тривалості за перший рік праці до настання шестимісячного строку безперервної роботи на підприємстві, в установі, організації (ст. 10 Закону про відпустки).
Окрім того, працівники-студенти мають право на навчальну, творчу відпустки, додаткові вільні від роботи дні.
оплата проїзду до вишу
Працівникам, які навчаються за вечірньою та заочною формами навчання, роботодавець зобов’язаний один раз на рік оплатити проїзд до місця розташування навчального закладу і назад (ст. 219 КЗпП):
- на настановчі зайняття;
- для виконання лабораторних робіт;
- складання заліків та іспитів;
- підготовки й захисту дипломного проєкту (роботи).
Компенсувати маєте 50% вартості проїзду. Вид транспорту, яким користується працівник-студент, не має значення.
Щоб отримати компенсацію, працівник має подати відповідну заяву і надати документи, що підтверджують такі витрати.
Не вели військового обліку студентів
Військовий облік студентів, які працюють, мають вести і підприємство, і виш.
Персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі — військовозобов’язані) ведуть за місцем їх роботи або навчання. Відповідальність за його ведення несуть керівники підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування та форми власності (ч. 5 ст. 34 Закону про військову службу).
Попри те що Закон про військову службу передбачає персональний облік військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання, обов’язки вести військовий облік поширюються:
- на підприємства — щодо своїх працівників;
- заклади освіти — щодо осіб, які навчаються.
Під час працевлаштування студента роботодавець вимагає від нього пред’явити військово-обліковий документ. Упродовж семи днів після прийняття студента на роботу повідомте про це ТЦК.
Заклад освіти:
- повідомляє ТЦК про зарахування студента на навчання;
- видає студентові денної форми навчання довідку про навчання, на підставі якої він може оформити в ТЦК відстрочку від призову.
Отже, військовий облік студентів, які працюють, ведуть як за місцем роботи, та і за місцем навчання — в тих обсягах, які забезпечують виконання вимог Порядку № 1487.
