Працевлаштування осіб з інвалідністю з 2026 року: як змінять норматив і хто сплатить внесок

Із 01.01.2026 почне працювати Закон № 4219. У ньому депутати скоригували норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — норматив). Роботодавці, які його не виконають, сплачуватимуть щоквартальний внесок. Вони також інформуватимуть про працевлаштування осіб з інвалідністю та подаватимуть звітність про сплату внеску. Перейдімо до деталей.

Щоквартальний норматив

Щороку до 10 березня Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю (далі — Фонд) за інформацією, яку отримує від ПФУ, визначає роботодавців, які в попередньому році не виконали нормативу. Їм надсилають розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій (АГС). Згодом цей розрахунок стає доступним у кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг ПФУ. АГС потрібно сплатити до 15 квітня.

За 2024 рік роботодавці звітували в Податковому розрахунку:

• про середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу (СКШП) — в рядку 101;
• працівників, яким згідно з чинним законодавством встановлена інвалідність, —
  • до 01.01.2025 — в рядку 102;
  • із 01.01.2025 — в рядку 101.1.

Далі ці показники Фонд отримував від ПФУ і до 10.03.2025 визначав суму АГС для роботодавців, які не виконали нормативу. Так буде й у разі невиконання нормативу за 2025 рік, доки не запрацює Закон № 4219.

Однак із 01.01.2026 норматив обчислюйте залежно від СКШП за квартал, а не рік. Роботодавців розділять на три групи (табл.).

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з 2026 року

Роботодавці самотужки обчислюватимуть встановлений для них норматив та округлюватимуть до цілого значення за математичними правилами.

Обов’язкова умова, щоб зарахувати працевлаштовану особу з інвалідністю до виконання нормативу, — встановіть їй оплату праці більшу за мінімальну зарплату в розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. Якщо не дотримаєте цієї вимоги, працівника з інвалідністю не враховують до виконання нормативу.

Прибрали умову, що виконанням нормативу вважають праце­влаштування особи з інвалідністю на основне місце роботи. Проте це не означає, що сумісника можна зарахувати до нормативу. Адже зовнішніх сумісників не включають до обчислення СКШП (пп. 2.6.1 Інструкції № 286). А внутрішнього сумісника рахують як одну особу.

Штатні одиниці на посадах, де працюють із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, не включатимуть до СКШП, щоб обчислити норматив (ч. 14 ст. 18-2 Закону № 875). Уряд має затвердити перелік таких робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці. Це полегшить ситуацію для підприємств, де є шкідливі чи небезпечні умови праці, адже їм складніше працевлаштувати на такі умови праці особу з інвалідністю.

Уряд також має розробити порядок, за яким роботодавець зможе зарахувати до виконання нормативу два робочих місця, якщо працевлаштував особу з інвалідністю:

• першої групи незалежно від причини

або

• другої групи з порушенням зору або психічними розла­дами.

Стажистів можна буде зарахувати до нормативу, якщо умови стажування передбачають працевлаштування і зарплату на рівні вищому за мінімальну.

Повідомлення про працевлаштування

Роботодавець повідомлятиме до територіального органу ПФУ про працевлаштування особи з інвалідністю в порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 19 Закону № 875). Формат цього повідомлення наразі не відомий. Державні органи мають вирішити, чи будуть це конкретні графи Додатка Д5 або іншого додатка до Податкового розрахунку, чи окрема форма.

Внесок для роботодавців, які не виконали нормативу

Роботодавці, які не виконали нормативу за 2024 рік, у березні 2025-го отримали розрахунок сум АГС, що мають сплатити до 15.04.2025.

У березні 2026-го такий розрахунок отримають і ті, хто не виконає нормативу за 2025 рік. Підприємствам, які не виконали нормативу в періодах до 01.01.2026, нараховуватимуть АГС за порядком, що діє до 01.01.2026 (п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4219).

У 2026 році роботодавці, які не виконають квартального нормативу, замість АГС сплачуватимуть внесок^*.

Внесок сплачуватимуть роботодавці, в яких у календарному кварталі СКШП становить вісім і більше працівників, і які в цьому кварталі не виконали нормативу (ч. 1 ст. 18-2 Закону № 875).

Не сплачуватимуть внеску:

• роботодавці, в яких СКШП у календарному кварталі:
  • менше ніж восьми працівників;
  • вісім і більше працівників і які в цьому кварталі виконали норматив;
• дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав.

Акцент. Жодних пільг чи звільнень від сплати внеску не передбачено для бюджетних установ. Підприємства, установи та організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, до 01.01.2026 АГС не сплачують (ч. 1 ст. 20 Закону № 875).

До липня 2024-го АГС не сплачували також неприбуткові установи. Проте відтоді позиція Фонду змінилася.

Розмір внеску обчислюватимете як добуток показників:

• 40% середньомісячної зарплати (винагороди) у відповідному календарному кварталі на одного працівника. Порядок обчислення затвердить уряд. Зачекаймо, щоб зрозуміти, буде це новий порядок або зміни до Порядку № 100;
• кількість місяців у кварталі;
• різниця між встановленим для роботодавця нормативом і СКШП працевлаштованих осіб з інвалідністю за квартал з урахуванням вимог щодо мінімального розміру оплати їх праці.

Щоб обчислити внесок, використовують:

• облікові документи щодо кількісного складу працівників;
• бухгалтерські та інші документи, за якими нараховують (обчислюють) або підтверджують виплати (дохід) для розрахунку розміру середньомісячної зарплати (винагороди), з якої вираховують внесок.

На період воєнного стану й до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан припинять або скасують, внесок становитиме 50% його розрахованого розміру.

Внесок обчислюватимете щокварталу зважаючи на показники за звітний квартал. Уперше доведеться його рахувати, коли завершиться І квартал 2026 року. Звісно, якщо не виконали нор­мативу.

Внесок не входить до системи оподаткування, тому на нього не поширюються норми Податкового кодексу України (ПК). Порядок адміністрування внеску знайдете в Законі № 4219 та Законі № 875, а також в ухвалених на їх виконання підзаконних нормативних актах.

Про нарахування і сплату внеску доведеться звітувати. ПФУ матиме повноваження:

• забезпечити збирання і вести облік надходжень від сплати внеску;
• встановити форми, строки, порядок прийняття та оброб­лення звітності щодо нарахування внеску, зокрема в електронній формі.

Для цього органам ПФУ мають передати адміністрування ЄСВ.

Доки ССВ залишається у віданні ДПС, сплату внеску адмініструватимуть податкові органи за окремими правилами (п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4219). Роботодавці — платники внеску ставатимуть на облік у податковому органі за основним місцем обліку, якщо цього вимагатиме Закон № 875.

Мінфін встановить форму, за якою подаватимете до ДПС звітність про нарахування, обчислення і сплату внеску. Строк подання — впродовж 40 календарних днів після останнього календарного дня звітного кварталу. Строк сплати внеску — впродовж 10 календарних днів після останнього дня граничного строку подання звіту.

Коли адміністрування ЄСВ перейде до ПФУ, зміняться форма звітності та порядок сплати внеску. Роботодавці подаватимуть звітність про нарахування і сплату внеску в ті самі строки, що звітність із ЄСВ. Сплачуватимуть внесок протягом 10 календарних днів після останнього дня граничного строку подання звітності.

Якщо платник не нарахує внеску або нарахує неправильно, пенсійні або податкові органи власноруч обчислюватимуть суму внеску. Робитимуть це на підставі актів перевірки.

Наразі невідомо, чи встигне законодавець до 2026 року передати адміністрування ЄСВ від ДПС до ПФУ. Верховна Рада у 2024 році відхилила і зняла з розгляду Законопроєкт № 9569, у якому був передбачений такий перехід. Тому найімовірніше, спочатку внеском опікуватимуться саме податкові органи.

Штрафи за несплату внеску

Якщо несвоєчасно або не у повному обсязі сплатите внесок, отримаєте фінансові санкції (ст. 20-1 Закону № 875). Недоїмку зі сплати внеску стягнуть із нарахуванням пені й застосують штраф.

Вимогу про сплату недоїмки орган ПФУ надсилатиме через вебпортал електронних послуг (ст. 20-1 Закону № 875).

Проте такі повноваження, як і щодо подання звітності і сплати внеску, ПФУ отримає лише тоді, коли до нього перейде адміністрування ЄСВ.

Доки цього не станеться, податковий орган у порядку, за формою та в строки, встановлені Мінфіном, надсилатиме до е-кабінету платника вимогу про сплату недоїмки з внеску в е-формі. Роботодавці з кількістю працівників від 8 до 25 осіб включно можуть за бажання обрати паперову форму вимоги.

Вимога про сплату недоїмки матиме статус виконавчого документа.

Платник внеску впродовж 10 робочих днів із дня надходження вимоги має сплатити суми недоїмки, штраф і нараховану пеню.

Оскаржити вимогу про сплату недоїмки можна буде в адміністративному або судовому порядку.

Податковий орган може накласти штрафи:

• за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску — в розмірі 7% своєчасно не сплачених сум;
• донарахування податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого внеску — в розмірі 10% зазначеної суми за кожен звітний період, за який донарахували таку суму, але не більш ніж 50% суми донарахованого внеску;
• неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску — в розмірі 10 не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн).

На суму недоїмки нарахують пеню з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені зупинять із дня, коли платник подав скаргу до податкового органу або позов до суду.

Суми пені і штрафів платник внеску сплачуватиме протягом 10 робочих днів із дня надходження рішення податкового органу про їх застосування.

До нарахування, застосування і стягнення сум недоїмки, штрафів та пені строку давності не застосовуватимуть.

Перевірки Держпраці та ПФУ (ДПС)

Держпраці перевірятиме роботодавців, якщо отримає від ПФУ інформацію:

• що містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю;
• про дотримання критеріїв для набуття/втрати статусу підприємства/підприємця трудової інтеграції осіб з інвалідністю або підприємства захищеного працевлаштування (ч. 2 ст. 19 Закону № 875).

До компетенції Держпраці також увійде:

• перевірка роботодавців щодо виконання нормативу;
• оцінка відповідності критеріїв, що дають право на пільги підприємствам/підприємцям трудової інтеграції осіб з інвалідні­стю і підприємствам захищеного працевлаштування;
• контроль —
  • дотримання прав осіб з інвалідністю у сфері працевлаштування;
  • заходів розумного пристосування для працівника, з яким стався нещасний випадок на виробництві або умови праці якого зумовили професійне захворювання;
  • умов роботи осіб з інвалідністю вдома або дистанційно.

Якщо за результатами контролю виконання нормативу інспектори праці виявлять, що роботодавець безпідставно зарахував до нормативу особу з інвалідністю, він має власноруч нарахувати і сплатити внесок за весь період такого зарахування.

ПФУ та його територіальні органи матимуть право:

• отримувати безоплатно відомості про нарахування, обчислення і сплату внеску, інші відомості, необхідні, щоб виконати свої функції;
• перевіряти бухгалтерські книги, звіти, кошториси та інші документи про нарахування, обчислення і сплату внеску одночасно з перевіркою нарахування й обчислення ЄСВ або достовірності поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці;
• вимагати від керівників та інших посадових осіб, ФОПів усунути виявлені порушення законодавства про сплату внеску;
• вилучати у встановленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують заниження розміру зарплати (доходу) й інших виплат, на які нараховують внесок;
• застосовувати фінансові санкції;
• стягувати з платників несплачені суми внеску;
• звертатися до правоохоронних органів у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати внеску.

Однак допоки ПФУ не отримає повноважень адмініструвати ЄСВ, перевірки проводитимуть податкові органи. Саме вони:

• перевірятимуть, чи правильно роботодавці — платники внеску нараховують, обчислюють і сплачують внесок;
• запитуватимуть і вивчатимуть під час перевірок первинні документи з бухобліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, штатний розпис, копії документів, що підтверджують інвалідність працівників, інші документи, пов’язані з нарахуванням, обчисленням і сплатою внеску;
• отримуватимуть необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час перевірки.

Документальні та камеральні перевірки проводитимуть у порядку, встановленому ПК.