Зміни до ПК: відмова від спецспрощенки ЄП, відновлення строків подання документів та нові різниці
Чергові зміни до ПК присвячені не лише розширенню переліку позапланових перевірок, про що ви вже могли прочитати на шпальтах цього випуску, а й порядку відмови від спецспрощенки, строкам подання документів до податкової тощо. Про ці та інші зміни поговоримо у статті
24 листопада 2022 року набрав чинності Закон № 2719, яким депутати внесли зміни до Податкового кодексу України (ПК). Окрім поновлення деяких податкових перевірок, у Законі № 2719 передбачена низка інших змін. Пропонуємо з ними ознайомитися.
Відмова від спецспрощенки ЄП
Платники, які перейшли на сплату єдиного податку (ЄП) за ставкою 2%, можуть перебувати на такій спецспрощенці до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України (п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК). Однак ПК не забороняє таким платникам залишити спецспрощенку ЄП раніше, не чекаючи на закінчення воєнного стану.
Так, у підпункті 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК передбачено, що платник має право на свій розсуд відмовитися від використання спецспрощенки ЄП з першого дня наступного місяця після того, в якому ухвалив таке рішення. Законом № 2719 внесли уточнення до цього пункту.
Насамперед депутати уточнили, що відмовитися від спецспрощенки ЄП можна шляхом подання відповідної заяви. Насправді платники й до цього уточнення відмовлялися від перебування на спецспрощенці ЄП, подаючи податківцям Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Наразі законодавець просто закарбував цей момент у відповідній нормі ПК.
Тобто в процесі відмови від спецспрощенки нічого не змінюється. Платник має подати заяву про відмову до першого дня наступного місяця після того, коли ухвалив таке рішення.
Окрім цього, підпункт 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК доповнили нормою, яка передбачає, що в разі відмови від спецспрощенки ЄП платник повертається на систему оподаткування, на якій перебував до переходу на спецспрощенку ЄП. Виняток — якщо у заяві про відмову від використання спецспрощенки платник зробить позначку про перехід на сплату інших податків і зборів.
Тобто якщо до переходу на спецспрощенку платник був, скажімо, платником ЄП на третій групі зі ставкою 5%, то після відмови від спецспрощенки він фактично повертається до тієї самої групи ЄП за тією самою ставкою. Однак якщо такий платник після відмови від спецспрощенки бажає перейти на загальну систему оподаткування, йому достатньо у заяві про відмову зробити позначку про перехід на сплату інших податків і зборів.
Юридична особа, яка була платником єдиного податку та обрала сплату єдиного податку за ставкою 2% доходу, у разі самостійного переходу на сплату інших податків та зборів подає протягом календарного місяця до його закінчення заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з позначкою «Відмова» (далі — Заява), в якій заповнює поля 1—4 та 5.5.
При цьому в полі 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» Заяви заповнюється дата (період) відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та причини відмови від спрощеної системи оподаткування. Такий платник єдиного податку переходить на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому подано Заяву.
ЗІР, підкатегорія 108.01.061
Найважливіша зміна до підпункту 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК стосується аграріїв — платників ЄП на четвертій групі. Вона передбачає, що до платників податків, які відмовилися від використання спецспрощенки, положення підпункту 298.8.8 ПК не застосовують.
Нагадаємо, за підпунктом 298.8.8 ПК:
Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників ЄП не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки ЄП, визначеної для платників ЄП іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником ЄП четвертої групи. Норми цього підпункту не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником ЄП четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.
Тобто сільгосппідприємство на четвертій групі ЄП, яке раніше перейшло на спецспрощенку зі ставкою 2%, після відмови від цієї спецспрощенки може повернутися на четверту групу ЄП без дворічної перерви, як цього вимагає підпункт 298.8.8 ПК.
Зауважимо, таке доповнення до ПК кардинально відрізняється від роз’яснень, які податківці надавали аграріям-єдинникам раніше:
Юридична особа, платник єдиного податку четвертої групи, який прийняв рішення перейти на використання спрощеної системи з особливостями оподаткування, згідно з пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та який у період дії воєнного, надзвичайного стану на території України самостійно відмовляється від використання спрощеної системи з особливостями оподаткування, подає Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з позначкою «Відмова», в якій заповнює поля 1—4 та 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування». При цьому в полі заповнюється дата (період) відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та причини відмови від спрощеної системи оподаткування, і переходить на сплату інших податків і зборів.
Для переходу на спрощену систему оподаткування сільськогосподарський товаровиробник повинен не раніше ніж через два календарні роки після самостійної відмови від використання спрощеної системи з особливостями оподаткування подати відповідно до підпункту 298.8.1 ПК до контролюючого органу не пізніше 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію з податку на поточний рік, звітну податкову декларацію з податку на поточний рік, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.
ЗІР, підкатегорія 108.02.062
Відновлення строків подання податкових документів
Законом № 2719 депутати внесли зміни до підпункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК, що регулює строки, в які платники виконують податкові обов’язки під час дії воєнного стану, залежно від того, чи має платник можливість їх виконувати. Відтепер цей підпункт регулює не лише сплату податків, реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування та подання звітності в період воєнного стану, а й подання документів (повідомлень), у т. ч. передбачених у статтях 39, 39-2 та пункті 46.2 ПК.
Скажімо, в абзаці третьому підпункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК наразі читаємо:
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи...
Тобто платники, які мають можливість виконувати свої податкові обов’язки, повинні подавати податківцям документи (повідомлення), у т. ч. ті, що передбачені у статтях 39 і 39-2 ПК, у загальні строки, визначені ПК. Для платників, які не мають можливості виконувати свої податкові обов’язки, правила такі самі — подати такі документи (повідомлення) потрібно протягом 60 календарних днів із першого дня наступного місяця після відновлення можливостей.
Аналогічні зміни внесли до підпункту 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК. Відтепер у ньому передбачено, що призупинення строків на час воєнного стану не стосується, зокрема, строків «...подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу».
Це означає, що з набранням чинності Законом № 2719 поновлюється перебіг строків, передбачених, зокрема, у статті 39 ПК:
- для надання відповідей та інформації на запит податкових органів під час моніторингу контрольованих операцій або податкових перевірок — 15 робочих днів;
- подання повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту — 10 робочих днів з дати його укладання;
- надання документації з трансфертного ціноутворення — протягом 30 календарних днів із дати запиту;
- надання глобальної документації (мастер-файл) із трансфертного ціноутворення — протягом 90 днів із дати запиту;
- подання звіту в розрізі країн — протягом 12 місяців після закінчення фінансового року (за відсутності відомостей про фінансовий рік, що встановила материнська компанія міжнародної групи компаній, — протягом 12 місяців після закінчення календарного року).
Ба більше, відповідно до оновленого пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК зупинення строків у зв’язку з карантином більше не поширюється на запити податкових органів під час проведення моніторингу контрольованих операцій і документальних позапланових перевірок з питань трансфертного ціноутворення. Тобто платники зобов’язані відповідати на ці запити у встановлені ПК строки.
Окрім інформації і документів щодо трансфертного ціноутворення (ст. 39 ПК) та контрольованих іноземних компаній (ст. 39-2 ПК), платники, які мають можливість виконувати свої податкові обов’язки, повинні подавати й інші документи (повідомлення), що визначені податковим законодавством, у загальні строки, визначені ПК. Тобто це стосується не лише документів, подання яких передбачене у статтях 39 і 39-2 ПК, а й, скажімо, реєстраційних заяв, форми № 20-ОПП тощо.
Нові коригувальні різниці
Нові коригувальні різниці з’явилися у підрозділі 4 розділу ХХ ПК. Це означає, що застосовувати їх мають усі платники податку на прибуток, а не лише ті, хто проводить коригування з розділу ІІІ ПК. Вони стосуються отримання об’єктів права власності рф та її резидентів.
Тепер платник має зменшити фінрезультат до оподаткування на суму:
- доходів, нарахованих відповідно до НП(С)БО або МСФЗ від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням КМУ об’єктів права власності рф та її резидентів відповідно до Закону № 2116, врахованих у фінрезультаті до оподаткування у звітному періоді, в якому фактично передали такі об’єкти;
- боргу, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, право вимоги за яким примусово вилучили як об’єкт права власності рф та її резидентів відповідно до Закону № 2116 і який вважають погашеним із дня, коли набрав чинності закон України, яким затвердили Указ Президента України про запровадження в дію рішення РНБО про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності рф та її резидентів.
При цьому фінрезультат до оподаткування збільшується на суму нарахованих витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням КМУ об’єктів права власності рф та її резидентів відповідно до Закону № 2116, врахованих у фінрезультаті до оподаткування у звітному періоді, в якому фактично передали такі об’єкти.
