Зміни до бухнормативки 2.0: Закон про бухоблік і штрафи за неоприлюднення фінзвітності
Нардепи звільнили підприємства від адміністративної відповідальності за те, що вони не оприлюднюють фінзвітність у період війни, а також внесли зміни до Закону про бухоблік. Детальніше про все це — у статті
10 серпня 2022 року набрали чинності одразу два закони — Закон № 2435 та Закон № 2436. Першим законотворець вніс зміни до Закону про бухоблік, другим — до Закону № 2115 стосовно оприлюднення фінансової звітності. Проаналізуємо ці зміни.
Зміни до Закону про бухоблік
Завдяки Закону № 2435 до статті 1 Закону про бухоблік додали два нових терміни:
Група — група юридичних осіб, що складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське підприємство), та всіх підприємств, які ним контролюються (дочірніх підприємств).
Документооборот — рух первинних документів з моменту їх складання підприємством або одержання від інших підприємств до передавання на зберігання в архів після прийняття до обліку.
Поява терміна «група» пов’язана із запровадженням нових вимог до подання річної консолідованої фінзвітності. Але спочатку зупинимося на «дрібніших» змінах.
подвійний запис
Підприємствам, які належать до мікропідприємств (окрім підприємств, що становлять суспільний інтерес) та не зареєстровані платниками ПДВ, надали право узагальнювати інформацію в регістрах бухобліку без застосування подвійного запису (ч. 3 ст. 3 Закону про бухоблік).
формування первинки
Декілька уточнень з’явилося в частині 2 статті 9 Закону про бухоблік. Вони стосуються реквізитів первинки та формування електронної первинки. Для зручності наведемо ці зміни у Таблиці 1.
Таблиця 1
Як змінили реквізити первинки
| Було | Стало |
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:
| Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
|
| Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо | Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо |
МСФЗ-зобов’язані
У частині 2 статті 12-1 Закону про бухоблік побільшало підприємств, які зобов’язані складати фінзвітність та консолідовану фінзвітність за міжнародними стандартами. Відтепер це мають робити:
- підприємства, що становлять суспільний інтерес;
- публічні акціонерні товариства;
- суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях;
- материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес;
- материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств;
- підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначає Кабмін.
Розширили перелік
МСФЗ-зобов’язаних підприємств
Також відкоригували норму, що роз’яснювала, які МСФЗ-стандарти підприємства мають застосовувати під час складання фінзвітності. Раніше у частині 1 статті 12-1 Закону про бухоблік йшлося про застосування МСФЗ, що «…викладені державною мовою та офіційно оприлюднені на веб-сторінці». Тепер формулювання змінили, і йдеться вже про МСФЗ, які оприлюднені державною мовою на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Маються на увазі МСФЗ, оприлюднені державною мовою на сайті Мінфіну.
консолідована фінзвітність
У новій редакції виклали частину 1 статті 12 Закону про бухоблік, яка регулює порядок складання консолідованої фінзвітності.
Так, підприємства, які контролюють інші підприємства, тобто материнські, окрім фінзвітів про власні госпоперації, складають і подають консолідовану фінзвітність групи відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.
Групи поділяють на малі, середні та великі.
До якої категорії належить група підприємств, залежить від показників її річної консолідованої фінзвітності на дату її складання. Вони мають відповідати щонайменше двом критеріям із трьох (табл. 2).
Таблиця 2
Як групи підприємств поділяють на категорії
| Категорія | Показники річної консолідованої фінзвітності на дату складання | ||
| балансова вартість активів, млн євро (включно) | чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), млн євро (включно) | середня кількість працівників, осіб (включно) | |
| Мала | до 4 | до 8 | до 50 |
| Середня | до 20 | до 40 | до 250 |
| Велика | понад 20 | понад 40 | понад 250 |
Щоб визначити відповідність критеріям, що визначені у євро, застосовуйте офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), обчислений на підставі офіційних валютних курсів НБУ протягом відповідного року.
Якщо на дату складання річної консолідованої фінзвітності групи її показники протягом двох років поспіль (за звітний рік і попередній) не відповідають критеріям групи, до якої вона належить, таку групу включають до групи, критеріям якої відповідають показники її річної консолідованої фінзвітності за результатами звітного періоду.
оприлюднення фінзвітності
Через те що у статті 12-1 Закону про бухоблік побільшало МСФЗ-зобов’язаних підприємств, уточнили й норми статті 14 Закону про бухоблік щодо подання та оприлюднення фінзвітності і консолідованої фінзвітності (табл. 3).
Таблиця 3
Строки і порядок оприлюднення фінзвітності
| Категорія підприємства | Строки | Порядок |
| Підприємства, що становлять суспільний інтерес (окрім великих підприємств, що не є емітентами цінних паперів) | До 30 квітня наступного року за звітним періодом | Річна фінзвітність та річна консолідована фінзвітність разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави — на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) |
| Публічні акціонерні товариства | ||
| Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку | ||
| Суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях | ||
| Великі підприємства, що не є емітентами цінних паперів | До 1 червня наступного року за звітним періодом | |
| Середні підприємства | ||
| Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікро- та малих підприємств | Річна фінзвітність та річна консолідована фінзвітність разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління — на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) | |
| Малі підприємства, що є суб’єктами господарювання державного сектору економіки | Річна фінзвітність разом із відповідним аудиторським звітом (якщо обов’язковий аудит фінзвітності проводили на вимогу законодавства) — на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) | |
| Материнські підприємства великої групи, що не належать до категорії великих підприємств (окрім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінзвітність відповідно до МСФЗ) | Річна консолідована фінзвітність, складена за МСФЗ, разом з аудиторським звітом, консолідованим звітом про управління, консолідованим звітом про платежі на користь держави — на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) | |
| Материнські підприємства, що водночас є дочірніми підприємствами та за вимогами НП(С)БО або МСФЗ не подають консолідовану фінзвітність | Річна консолідована фінзвітність материнського підприємства разом з аудиторським звітом та консолідованим звітом про управління — на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) | |
Уточнили також, що малі та середні групи (окрім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) не зобов’язані складати і подавати консолідовану фінзвітність та консолідований звіт про управління (абз. 5 ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік).
Тепер підприємства повинні зберігати на своїх сайтах оприлюднену річну фінзвітність і річну консолідовану фінзвітність (у повному обсязі разом з аудиторськими звітами), не менше ніж шість років, якщо більший строк не встановлений законом (ч. 7 ст. 14 Закону про бухоблік).
Зміни до Закону № 2115
Зміни щодо оприлюднення фінзвітності внесли й до Закону № 2115. Вони стосуються звільнення від відповідальності за неоприлюднення фінзвітності.
Вчасно не оприлюднили
фінзвітність — адмінштрафу не буде
Завдяки Закону № 2436 у Законі № 2115 з’явилися дві нові норми. Одна передбачає, що в період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його припинення чи скасування особи, відповідальні за своєчасне та у повному обсязі подання й оприлюднення фінансової звітності, звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення річної фінансової та річної консолідованої фінансової звітності разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави та консолідованим звітом про платежі на користь держави, складення та оприлюднення яких передбачене законодавством (пп. 4-1 п. 1 Закону № 2115).
Друга зміна встановлює, що юридичні особи, які за законодавством зобов’язані оприлюднити річну фінансову та річну консолідовану фінансову звітність разом із відповідними звітами, оприлюднюють таку звітність у повному обсязі згідно із законодавством протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неоприлюднення (пп. 4-2 п. 1 Закону № 2115).
Тобто завдяки Закону № 2436 компанії, які на вимогу частини 3 статті 14 Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднити свою річну фінзвітність (річну консолідовану фінзвітність) за 2021 рік, не платитимуть адмінштрафу, якщо виконають цю вимогу протягом трьох місяців після закінчення війни.
Зауважимо, що зазначене звільнення не поширюється на податкові правовідносини. Тобто воно не звільняє від податкової відповідальності за неподання податківцям повторної фінзвітності, що підлягає оприлюдненню за пунктом 46.2 Податкового кодексу України (ПК). Нагадаємо, він вимагає, аби платники подавали контролерам повний комплект фінзвітності, вже перевіреної аудитором, не пізніше ніж 10 червня наступного за звітним року. За 2021 рік — не пізніше ніж 10.06.2022.
За неподання (несвоєчасне подання) річної фінзвітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовують відповідальність, передбачену пунктом 120.1 ПК. А саме — 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Податкового штрафу уникнуть лише ті платники, які зможуть довести, що не мали можливості виконати такий обов’язок (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПК). Однак і їм доведеться подати податківцям річну фінзвітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, упродовж шести місяців після закінчення війни.
